Катеринівка (Кузьмина, Богодарівка, Кулинської) – село, розташоване у балці Очеретна. Село засноване в кінці XVIII ст., коли царський уряд активно роздавав колишні козацькі землі своїм чиновникам, переважно військовим, яких уряд зобов’язував заселити отримані землі.
Згідно з матеріалами генерального межування 1808 року, сільце належало капітанові Сергієві Дмитровичу Кузьміну, який купив ці землі у корнета Мордовського та дворянина Мити. За легендою, капітан Кузьмин поселив в Очеретяній балці 5 родин, яких він виміняв на породистого пса. Назву село отримало на честь дружини капітана Кузьміна, власниці села після його смерті. Згідно з матеріалами 6-ї ревізії населення Російської імперії 1811 – 1812 років, капітан Кузьмін володів 900 десятинами землі на правому березі балки Очеретяна і мав 28 кріпосних душ, але на карті Генерального плану Єлисаветградського повіту Катеринівка розташована на лівому березі балки Очеретна.
Фрагмент мозаїки на зупинці неподалік Катеринівки
Згадано Катеринівку в Алфавітах поселень Олександрійського повіту 1856 року. З вищевказаного документа довідуємося, що село належало поміщикам Кугушевим та поручниці Кулинській. Мало сільце 8 дворів. До кінця століття кількість дворів у селі зросла до 14, жило 89 мешканців. «Списки поселених місць Херсонської губернії» 1916 року свідчать, що в той час у селі було 17 дворів, а кількість жителів досягла 106 осіб.
Ставок в Катеринівці
Після приходу до влади більшовиків були конфісковані землі та реманент місцевого поміщика Григорія Потлова і його синів.
1925 року село вже було центром Катеринівської сільської ради Долинського району, у тодішній Катеринівці жило 150 мешканців. З мап першої половини ХХ століття довідуємося, що село мало 35 дворів.
1930 року у Катеринівці створено колгосп ім. Щорса, а 1931 року створили ще й колгосп ім. Леніна. Під час колективізації в селі було розкуркулено Клима Поправка та засуджено до заслання за межі України. Згодом, під час репресій 1937 – 1938 років, більшість Поправків, які залишилися у селі, репресували, а Микиту Поправка трійка УНКВД у Миколаївській області засудила до вищої міри покарання: розстрілу. (72)
Під час голодомору 1932-1933 років у селі померло 15 мешканців, прізвища 10-ох із них встановила пошукова група при Богданівській сільській раді. (69)
Згідно зі «Списками колгоспів Кіровоградської області за відомостями районних земельних відділів, укладених у серпні – вересні 1940 року», у колгоспі імені Кагановича, створеному у селі, було 62 двори і 94 працездатних особи.
Під час Другої світової війни німецькі окупанти вивезли 35 людей до Німеччини як остарбайтерів. На фронті загинув 61 житель села.
16 травня 1961 року рішенням виконкому Кіровоградської обласної ради села Кугушівка, Плаксине та Катеринівка об’єдналися в одне село Катеринівка.
До 1974 року Катеринівка була центром Катеринівської сільської ради, потім увійшла до складу Богданівської сільської ради з центром у с. Богданівка. З 1976 року по 1996 рік Катеринівка знову отримала статус центрального населеного пункту сільської ради, хоча називалася вона Богданівською. З 1996 року центр Богданівської сільради перемістився до с. Марфівки.
Кількість населення Катеринівки має тенденцію до скорочення, але порівняно з іншими населеними пунктами кількість жителів не зменшилася суттєво. Так, згідно з переписом населення СРСР 1979 року, в селі проживали 361 мешканець, до 1989 року кількість жителів зменшилася до 346 осіб, з яких 166 чоловіків та 180 жінок. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 338 осіб.
У 2007 році село Катеринівка було газофіковане.
12 червня 2020 року Марфівська сільська рада, до складу якої належала Катеринівка, внаслідок адміністративно-територіальної реформи, об'єдналася з Долинською громадою.
