Колись наші річки, а особливо пониззя Дніпра, славилися різноманіттям видів промислових риб. Давньогрецький історик Геродот згадує про наявність у Борисфені величезних безкісткових риб, яких називали «антакеями». Мова йде про осетрові види, які греки заготовляли і везли для продажу в Греції. За часів Київської Русі, Литовсько-Польського королівства, пізніше Російської імперії пониззя Дніпра та Бугу залишалися місцем промислової заготівлі риби та раків. За письмовими свідченнями очевидців рибні запаси цих місць вражали як різноманіттям видів так і їхньою кількістю.
Хто повідомляє: пресконференція проєкту AQUABATOR проходила в місті Миколаєві
У чому суть?
Неконтрольований вилов риби та зарегулювання течії Дніпра у вигляді водосховищ призвело до скорочення як видів риби в наших річках так і їхньої кількості. Прикро, але на сьогоднішній день понад 80% рибної продукції Україна імпортує.
В Європі вже давно перейшли до створення акваферм, які займаються розведенням промислових видів риби та ракоподібних. Акваферми, поставлячи на ринок продукцію, задовольняють попит населення і тим самим допомагають зберегти запаси риби та ракоподібних в природних водоймах. В країнах де працюють закони і за порушення правил вилову риби, людина гарантовано отримає штраф — природні багатства в річках та озерах поступово відновлюються.
Україна прагне до вступу в Євросоюз. Програми збереження природних ресурсів для нас актуальні ще і в зв'язку з негативним впливом на природу факторів війни. Війна ще не закінчилася а думати про відновлення природних ресурсів потрібно вже зараз. І закладати основи того, що працюватиме на відновлення як економіки України так і її природних природних багатств.
Якраз про це і йшла мова на пресконференції на якій представляли міжнародний проєкт AQUABATOR (Incubator for Sustainable Aquaculture in the Black Sea Basin), що реалізується за підтримки Європейського Союзу. Проєкт AQUABATOR реалізується за програмою Interreg NEXT Black Sea Basin 2021–2027 за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього матеріалу не обов’язково відображає офіційну позицію Європейського Союзу.
Партнери проєкту: головний партнер Українська Асоціація Центрів Підтримків Бізнесу (УАЦПБ) та партнери: Синопський університет (Туреччина), Болгарська асоціація трансферу технологій та інновацій, BATTI (Болгарія), Херсонський державний аграрно-економічний університет, ХДАЕУ (Україна)
До початку повномасштабного вторгнення в нашій країні створювалися акваферми з вирощування осетрових риб, мармурового сома, тилапії, креветок та раків й інших рідкісних видів водної фауни.
Херсонський державний аграрно-економічний університет готував фахівців для рибного господарства та аквакультури. Навчальний заклад — це потужний потенціал у вигляді наукової школи, що має досвід поєднання наукових досліджень з практикою. Сьогодні цей досвід систематизовано та доповнено європейськими практиками, сучасними цифровими технологіями, інноваційними підходами в аквакультурі, щоб після завершення війни стати основою відновлення аквакультури півдня України.
На Херсонщині до повномасштабного вторгнення працювали рибзаводи, які отримували малька цінних промислових риб, запускали їх до відкритих водойм та продавали для акваферм і орендаторів відкритих водойм.
На Дніпровському заводі осетрових риб, Херсонська область, село Дніпровське, 2019 рік
“За час окупації та три роки безперервних обстрілів ворог знищив як великі рибзаводи так і дрібні акваферми на Херсонщині і півдні Миколаївської області, — говорить Павло Кутіщев, керівник проекту РР4 партнер проєкту AQUABATOR в Україні від ХДАЕУ, доктор біологічних наук спеціальність «Іхтіологія», завідувач Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії, співробітник кафедри водних біоресурсів та аквакультури Факультету Рибного господарства та природокористування Херсонського державного аграрно-економічного університету. — Але є люди, які мають знання і досвід з розведення водних біоресурсів. Міжнародний проєкт AQUABATOR створює основу для післявоєнного розвитку галузі аквакультури та передбачає:
-впровадження сучасних технологій вирощування риби;
-підготовку нового покоління фахівців;
-створення цифрової платформи знань для виробників, науковців і студентів;
-використання цифрових двійників та сучасних інструментів навчання;
-розвиток міжнародного партнерства;
-залучення інвестицій і грантових програм;
-створення смарт-акваферм;
-нові робочі місця після відновлення територій;
-інтеграцію виробників півдня України до європейського ринку”.
Керівник проєкту на пресконференції розповів, що нині, завдяки підтримці міжнародних партнерів є можливість безоплатно готувати фахівців з аквакультури на основі науково-дослідної бази університету і досвіду європейських партнерів.
“Створення акваферм передбачає зайнятість не лише тих людей, які безпосередньо на них працюватимуть, — говорить пан Павло, — ця галузь передбачає автоматичне створення низки робочих місць, які розроблятимуть, виготовлятимуть та встановлюватимуть обладнання для акваферм, виготовлення кормів, написання бізнес-планів тощо”.
Молодь стерляді в в басейні Міні акваферма "Аква-дача", Херсон, осінь 2021 року.
Міжнародний проєкт AQUABATOR працює вже другий рік, він передбачає створення цифрової платформи, яка поєднуватиме як український досвід акваферм так і європейських партнерів.
Також на платформі виставлятимуть інвестиційні пропозиції для бізнесу. Українські підприємці зможуть взяти участь в конкурсах і отримати фінансування для започаткування і розвитку власних акваферм. Планується, що платформа об’єднуватиме всіх підприємців з аквакультури в Україні. Це дозволить швидше виявляти та вирішувати поточні проблеми, які виникатимуть в процесі роботи. В межах проєкту є можливість безкоштовно навчити 200 людей, які мають бажання освоїти тонкощі аквакультури та працювати в цьому бізнесі.
На міні аквафермі "Аква-дача", осінь 2021 року. Ці осетри вже мають товарний розмір і вигляд
Слухачі курсу матимуть всебічну інформаційну підтримку під час навчання та роботи. Освоєння нових технологій в цій справі мінімізує ризики аквакультури. Відкриття акваферми потребує значних капіталовкладень. Звісно, що люди не поспішатимуть вкладати кошти в нову для них справу. Тут важливо, щоб люди власними очима побачили сучасні акваферми, мали змогу поговорити з тими, хто має вже досвід в цій справі. Вже розпочато зйомки відеокурсу з аквакультури, які розмістять на платформі і вони будуть доступні для всіх, хто цікавиться цим видом бізнесу.
Наступним етапом програми передбачено побудувати смарт-ферму в місті Миколаєві. Це ферма, де всі процеси контролюються за допомогою цифрових технологій, датчиків та штучного інтелекту. Вона автоматично стежить за станом води, годуванням та здоров'ям живих організмів у реальному часі. Аналогічну партнерську смарт-ферму буде збудовано в Туреччині.
Міні акваферма "Аква-дача", Херсон, осінь 2021 року
А поки інформаційна платформа ще тільки готується до прийому слухачів ХДАЕУ запрошує до навчання тих, хто мріє отримати сучасну і перспективну професію “водні біоресурси та аквакультура”. Для цього у нас є кваліфіковані викладачі, лабораторії з сучасним обладнанням, підприємства для проходження практики. Після релокації ХДАЕУ переїхав до міста Кропивницький і нині знаходиться за адресою: м. Кропивницький, просп. Університетський, 5/2 . Посилання на офіційний сайт університету тут.
