Якби всі бажання збулися одночасно, чи стали б ви щасливіші? Чи завжди забаганки і мрії то одне і те ж? Не знаю, на жаль, чи то на щастя, не все збувається одразу. Іноді життя дає нам час, аби ми зуміли відібрати кукіль від пшениці. І лише добряче попорпавшись в пилюці, ми частенько відмовляємось самі від того, що нещодавно здавалося таким бажаним...
А іноді те, що хотілося, відкочується далеко-далеко.. Але згодом повертається. Вихором вривається в наше життя і перевертає все з гори до низу… А буває, що те, чого ми прагнемо, в тісній кімнаті лежить на столі… Але ми його чомусь не бачимо, бо все порпаємося в купі непотребу, яким забиті всі шухляди.
Коли йде дощ, нам хочеться снігу. Та коли починається заметіль — ми не радіємо їй… Бо завжди щось стає на заваді. Чому б не розставити все на місця, немов на дошці з шаховим фігурами?
Не варто мріяти про багатство, просто завжди треба прагнути заробити більше. Мрія ніколи не стане реальністю, якщо лише жити мрією. Треба для її здійснення щось робити… Іноді то доволі виснажлива праця. Спочатку буде важко… Але крок за кроком відстань зменшуватиметься.
І ще одне… Червоне яблуко на снігу не з'являється само по собі. Його туди або хтось поклав, або ж загубив. Здебільшого все в ваших руках… Можна як вибудувати, так і занапастити… Час, випадок, фарт… Все це може в якусь мить запрацювати, немов точний годинник.
Коли те, про що дійсно мрієш все таки втілюється в життя, стає так добре — ніби на якусь мить крила виростають.
А те, чого не сталося, пізно чи рано зітреться з пам'яті… Бо на якомусь етапі з'ясовується, що воно і зовсім непотрібне...
