Шанувальників жанру фентезі знайомимо з Валерією Домшинською. Лєра наразі випускниця ліцею №2. Попри завантаженість шкільними заняттями, дівчина вже випустила дві книги в жанрі “бойового фентезі”. Це “Нащадки з минулого” і днями Лєра отримала наклад другої книги “Воля і місто”. На своїй сторінці Facebook школярка оголосила про розіграш двох примірників книги “Нащадки з минулого”, ціна номерка - 100 грн. Кошти виручені від розіграшу книг вона планує передати БФ “Птахи Фенікси” для придбання тепловізорів для одного з підрозділів ЗСУ.
Щодо роману “Воля і місто”, то його можна придбати безпосередньо у письменниці за 250 гривень, з автографом авторки та теплими побажаннями.
Про себе
Мене звати Лєра Домшинська. Відтепер пишу книги під псевдонімом Тайра Сафіна - що означає «Руда благородність».
Я в цьому році закінчую ліцей №2. Народилась і проживаю у місті Долинська.
У 2022 р. закінчила школу мистецтв за двома фахами: образотворчий відділ і сольний спів.
Захоплююсь вивченням німецької мови, читанням книг, монтажем та вокалом. Писати книги почала рік тому. Моїм еталоном і тим, хто надихає, стала американська письменниця Лі Бардуґо.
Роман «Воля і місто» написаний у жанрі бойове фентезі. Головні герої - злодійка Лайлані та кілер Джеферсон викрадають дорогоцінні артефакти, подорожують в часі, розслідують власні злочини задля своїх потреб, і звичайно позбуваються всіх свідків. І все це коїться під приводом "врятувати людство". Надпотужний сюжет!
Уривки з роману “Воля і місто”
«Я випадково натиснула червону кнопку і винахід почав рухатись. Ця автівка мала металеву оболонку, що відбиває світло. Панель керування була древня, в ретро-авангардному стилі, з дисплеями та кнопками, що додавали все більше і більше загадковості. Цей винахід був схожий на автомобіль з фантастичних фільмів. Ми й гадки не мали, що побачимо таке явище в реальному світі.
Під час такої раптової поїздки, ми почали відчувати, ніби перетинаємо часовий простір» - говорить головна героїня Лайлані Енґель, потрапивши до машини часу.
«Тепер його кличуть Джефферсон і він готовий рухатись далі!
Для мене це було незрозуміле явище, але я не втручалась, а довіряла товаришу. Вочевидь, щось він приховував... Чому він мені не договорює? Чому йому довелось змінити ім'я?»
«Я навчилася не перейматися за свою зовнішність. Я не переймаюсь за те, що хтось мене почне обговорювати; що комусь я не сподобаюсь, що для когось я не гарна; що у мене брудний одяг; що у мене нерівна зачіска, зроблена самостійно; що кінець кінцем, я схожа на безхатька, який викрав автівку і намагається втекти. Я аж ніяк не була схожа на дівчину сучасного світу. Моє життя - це форма, зброя, Джозеф, амулет, печери й розслідування. Ми з Джозефом - герої, що не потребують гарного вбрання чи слави.»
