Розповідаємо про наших земляків-освітян, яким довелося звільняти рідну землю від нацистської навали. Один із них Володимир Коптаренко, вчитель історії в Долинській СШ №2.
Народився в селищі Шевченкове на Долинщині
Володимир Коптаренко — ветеран педагогічної праці, вчитель історії Долинської середньої школи №2 ( нині - КЗ «Гімназія «Мрія»Долинської міської ради»), учасник Другої світової війни, людина, яка не лише боролася за майбутнє на полі бою, а й самовіддано виховувала молодь у мирний час.
Народився Володимир у 1923 році в селищі Шевченкове Долинського району Кіровоградської області (нині - місто Долинська Кропивницького району Кіровоградської області). Його батько Георгій,1889 року народження, за національностю болгарин родом з Бессарабської губернії. Ще до революції закінчив гімназію й був грамотною інтелігентною людиною. При радянській владі саме слово « інтелігент» стало лайливим. Георгія Коптаренка заарештували під час сталінських репресій і його слід загубився серед численних сталінських таборів смерті. Його чесне ім’я реабілітоване 13 червня 1989 року, але людини вже не повернути.
Вчорашній школяр добровольцем пішов на фронт
У 1941 році закінчив 9 класів Долинської СШ . А вже в серпні того ж року, коли війна прийшла на нашу землю, юнак без вагань став до лав захисників Батьківщини — добровольцем вирушив на фронт Другої світової війни. Вчорашній школяр розпочав свою військову службу на посаді стрільця 4- ої запасної стрілецької бригади.
Вже з вересня того ж року по серпень 1942-го продовжив службу стрільцем у 1039-му будівельному батальйоні. Далі — сапер у 130-му окремому інженерно-саперному батальйоні при штабі 28-ї армії Південного фронту. Із листопада 1942 року Володимир Григорович довгий час перебував на лікуванні в госпіталі через хворобу.
Після одужання він знову повернувся на фронт. Його спрямували до 4-го навчального артилерійського полку, де пройшов підготовку як курсант. Із травня 1943 по липень 1944 року ніс службу на передовій — спочатку як навідник, а згодом як старший розвідник артилерійського полку. У грудні 1944 року під час боїв за місто Будапешт отримав важке поранення в обидві ноги. Після лікування не залишив службу - до травня 1946 року продовжував виконувати обов’язки старшого розвідника, звільняти землі від нацистських окупантів.
Ратний шлях відзначено бойовими нагородами
Володимир Коптаренко воював у складі армій 2-го та 3- го Українських фронтів. Брав участь у запеклих боях за визволення українських земель - зокрема Кривого Рогу, залізничної станції Казанка тощо. Звільняв місто Тирасполь у Молдові. На його долю випала участь в Яссько-Кишинівській операції, яка стала переломною у війні й ще однією героїчною сторінкою його бойового шляху. Також пан Володимир разом із побратимами визволяв населені пункти Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини. Не йому довелося дивитися у вічі смерті, але щоразу — з вірою в Перемогу.
За проявлену мужність, незламну відвагу та самопожертву в боях з нацистськими окупантами Володимир Коптаренка удостоєно почесних нагород. Його ратний шлях відзначений медалями «За взяття Будапешта» та «За перемогу над Німеччиною», які стали визнанням значного внеску у спільну перемогу над злом ХХ століття.
Окрім цього, він неодноразово отримував подяки від командування за участь у визволенні стратегічно важливих міст Угорщини — Сольнока, Бичке, Секешфегервара, Сегеда та, зокрема, столиці — Будапешта.
Життя присвятив вчительській справі
Після демобілізації Володимир повернувся до Долинської, де продовжив навчання в середній школі й успішно закінчив 10 класів. Своє життя вирішив присвятити не менш важливій справі – вихованню підростаючого покоління. У 1948 році вступив до Кіровоградського педагогічного інституту, який закінчив у 1952 році, отримав кваліфікацію вчителя історії 5-10 класів.
Свою педагогічну діяльність пан Володимир розпочав у школах Криворізького та Широківського районів Дніпропетровської області. З 1966 року і до виходу на пенсію працював вчителем історії в Долинській СШ № 2 (нині - КЗ «Гімназія «Мрія» Долинської міської ради»). Щедро ділився з учнями не лише знаннями, а й глибоким життєвим досвідом, загартованим війною. Його уроки історії були чимось набагато більшим, ніж просто оповіддю про дати й події — це жива пам’ять народу, в якій оживали постаті героїв, розкривається справжня суть мужності, честі й гідності. Для багатьох учнів він став не просто вчителем, а справжнім наставником, мудрим порадником у світі людських цінностей .
Ми вшановуємо пам’ять нашого земляка Володимира Коптаренка - людини, чий життєвий шлях став прикладом справжнього служіння Батьківщині - на полі бою і в стінах школи, серед майбутніх поколінь, яким він передавав не лише знання, а й силу духу, любов до рідного краю та віру в добро.
(З архіву Музею історії освіти на Долинщині)
P.S. Якщо ви володієте будь-якою інформацією, спогадами чи матеріалами про Володимира Коптаренка, просимо вас поділитися з нами. Ми будемо щиро вдячні за ваш внесок у збереження пам'яті про цю відому в нашому краї людину.
