Свято української хустки відносно молоде. Зазвичай в цей день роблять флешмоби з хусткою, проводять майстер-класи по способах зав’язування та носіння хусток, після яких про хустку на цілий рік забувають. Років п’ять чи шість тому мене теж запросили на такий майстер-клас. Але відтоді в мене змінилося відношення хустки.
Екскурс в історію хустки
Хустка є незмінним атрибутом жіночого вбрання українки. Історія хустки дуже давня і вона перетерпіла багато змін та метаморфоз.
Ще у слов’янських народів, які жили на території нашої країни не прийнято було виходити на люди простоволосою, тобто з непокритою головою. Спочатку голову покривали просто шматком білої тканини. З часом цю тканину як і одяг почали прикрашати вишивкою. Чим вищий соціальний статус був у жінки – тим багатшою була тканина та вишивка: шовк, тонесеньку шерсть вишиті шовком, золотими та срібними нитками носили заможні жінки, бідні прикривали голову домотканими льняними полотнами з ручною мережкою та вишивкою.
Флешмоб від Долинської школи мистецтв
Йшов час, жіночий костюм українок ставав все складнішим та вигадливішим і замість шматка полотна для покриття голови в склад жіночого костюма ввійшла хустка. Хустки були дуже різними за забарвленням, прикрашені вишивкою та набивним малюнком, з різних тканин, з китицями й з мереживом та без них. Якщо вишиті хустки жінки здебільшого робили самі, то хустки з набивним малюнком привозили з інших країн. Найчастіше це були Туреччина та росія. Хустки вражали своїм різноманіттям, так само як і способи носіння та вив’язування їх українськими жінками. За тим як вив’язана хустина на голові жінки можна визначити з якого вона регіону. Хоча сучасні жінки можуть використовувати як традиційні українські хустки, так і хустки та шарфи із сучасних тканин з модним малюнком і зав’язати їх на своїй голові будь-яким способом.
Флешмоб від клубу з Волохіно
Хустки на екскурсіях
З 2017 році мене друзі залучили до проєкту в рамках якого ми розробляли екскурсійні маршрути, писали та проводили екскурсії по Херсону й області. Звісно ж вивчали й особливості роботи в туристичній галузі. Так от, одна з особливостей роботи гіда – це бути впізнаваним серед великої кількості людей. Тому що, якщо ти привозиш групу з 50 осіб в якесь туристичне місце, де вже є багато туристів, то твої туристи мають розпізнавати тебе серед інших людей. До кожної своєї екскурсії я продумую свій костюм, щоб мати деталь, за якою мене впізнаватимуть мої туристи. За якою водій автобуса, що везе групу з іншого міста впізнає мене на зупинці чи десь обабіч дороги.
Після того, як я побувала на майстер-класі з вив’язування хустки – цей атрибут часто ставав частинкою мого вбрання на екскурсії. І не лише для того, щоб виділятися в натовпі. Ті способи пов’язування хустки, які були популярні в старі часи серед українок дають можливість відчути себе по іншому. Я не вигадую, але це дійсно класні відчуття, мимоволі вирівнюється спина і змінюється хода, відчуваєш себе майже королевою. Адже волосся вже не заважає, коли фотографуєшся, то не думаєш про те, що там в тебе на голові. Сучасні кольори та малюнки дозволяють до будь-якого вбрання підібрати відповідну хустину чи шарф і при цьому виглядати стильно та незвично.
А навчитися круто зав’язувати хустку можна на майстер-класах, яких безліч в інтернеті. Більш того, збираючись на екскурсію, я стала брати з собою в сумку кілька хусток та шарфиків і вони часто ставали мені в нагоді. Бувало, що під час екскурсії лісом починав накрапати дощик, чи нещадно пекло сонце або в якомусь місці виникала ідея зробити фотосесію і я вмовляла жінок та дівчат одягнути хустки, сама їх вив’язувала. І в кінці екскурсії вони знімали їх зі словами: «Треба собі придбати хустку, ніколи не носила, виявляється це так класно».
На екскурсію в Олешківську пустелю ми зазвичай їхали зранку, але бувало таке, що вже о дев’ятій годині там сонце пекло немилосердно і знаходитися серед пісків було важкувато. Але ж люди приїхали за сотні кілометрів, заплатили гроші й побувати в майже справжній пустелі теж кортить. Дуже виручали хустки, яких я з собою брала більше десятка: створювали з їх допомогою цікаві образи та і як захист від сонця вони теж допомагали.
Після пустелі я везла групу в інше туристичне місце, але часто дівчата говорили: «А можна ми в хустці побудемо весь день, ввечері вам віддамо. Це виявляється так зручно, коли в тебе на голові не панама чи капелюх, а хустка».
Як на мене, то про хустку варто згадувати не лише 7 грудня. Якщо зробити її атрибутом свого щоденного вбрання, повірте, хустка може зробити ваш образ стильним та неповторним. Адже до будь-якого вбрання можна підібрати відповідну хустку чи шарф і використовуючи різні способи вив’язування та поєднання їх з одягом, можна щодня виглядати по іншому.
Що було раніше?
Раніше ми писали про інтерактивну екскурсію в краєзнавчому музеї “Випадок на станції або подорож в минуле”.
