Нумо знайомитися! Мене звати Віта Науменко, я – родом із Долинщини. Але після закінчення школи приїздила сюди нечасто – провідати батьків. Більша частина мого життя минула в Херсоні, де я працювала в науково-дослідному інституті.

Потім я захопилася екскурсіями. Знайомила гостей із Херсоном – чудовим південним містом, дніпровськими плавнями, унікальною природою цього степового краю. У грудні минулого року, після деокупації міста, приїхала в Долинську.

Тут мені запропонували попрацювати журналісткою. І хоч досвіду в цій сфері я не мала, усе ж вирішила спробувати свої сили. Можливо, хтось уже знайомий зі мною – за моїми публікаціями в «Долинських новинах» та на сайті Долинська.City. А також, можливо, ми познайомилися на екскурсії «Про що шепочуть дерева в парку», яку я кілька разів проводила в Долинській.

Я люблю відкривати для людей таємниці природи, знайомити їх із навколишнім світом, відкривати їм своє місто, його околиці та людей. І сайт Долинська.City мені в цьому допомагає.

А тепер про липи.

Другий літній місяць ще називають верхівкою чи маківкою літа. Зазвичай теплий та сонячний, зрідка з проливними дощами та грозами. У давнину він мав ще й інші назви, як-от дощовик, сінокіс, косень, білень, грозовик

А от чому він називається липень?

Мене з дитинства цікавило це запитання, але відповіді я не знаходила. Дорослі відповідали:

– Тому, що квітнуть липи.

– Але ж липи квітнуть у червні!

– Ну, тоді не знаю, мабуть, тому, що мед липовий качають. А може, у тих місцях, де жили наші предки, липи зацвітали пізніше.

Тривалий час це запитання для мене залишалося відкритим. «Можливо, наші предки справді жили в північніших лісах, мабуть, там липи квітнуть у липні», – думала я собі.

Але в студентській юності мені довелося ціле літо провести в Москві. Тоді я переконалася, що й там липи квітнуть у червні. Без сумнівів для мене залишалося одне – назва місяця хоч якось та пов’язана з липами.

І лише коли я захопилася екскурсійною діяльністю, почала проводити екскурсії, то стала глибше і прискіпливіше цікавитися не лише питаннями історії, архітектури чи діяльності визначних людей, а і знаннями про рослини.

Туристам важливо не просто сказати, як називається те чи інше дерево або квітка, а й розповісти, чим воно цікаве. Тож розшукуючи якусь нову інформацію про всім відому липу, я зробила для себе багато відкриттів якими й хочу поділитися з вами.

У Долинській росте дуже багато лип. У сезон цвітіння повітря на багатьох вулицях і в парках було насичене чудовим ароматом. Хтось збирав липовий цвіт для того, щоб взимку смакувати духмяним липовим чаєм, а хтось просто насолоджувався прогулянками під величними деревами.

Автор: Віта Науменко

А чи задумувалися ви над тим, як наші предки використовували липу, крім заготівлі цвіту для протизастудних чаїв та липового меду?

Цікаві факти про липу

  • У світі є 45 видів липи. В Україні можна зустріти сім видів цього дерева. Але найпоширенішими є три: дрібнолиста, широколиста та європейська. Живуть липи приблизно 300–400 років, досягаючи висоти до 40–45 метрів. Хоча відомі випадки, коли дерева липи, живуть уже понад тисячу років.
  • В Україні найстарішою є липа Богдана Хмельницького, яка росте у Львівській області в Золочівському районі. Вважається, що цьому дереву приблизно від 600 до 800 років, обхват його стовбура складає 7,2 метра, а висота – 15 метрів.Місцеві жителі розповідають легенду, що під цим деревом у 1648 році спочивала армія Богдана Хмельницького після перемоги над Збаражем. Нині воно під охороною як ботанічна пам’ятка природи місцевого значення.

Фото: з сайту Пустунчик.Дитячий портал

  • Наші предки, слов’яни, вважали липу оберегом від злих духів та часто саджали її поруч із житлом та місцями поклоніння богам.
  • А ще старі люди кажуть, що в липу ніколи не влучає блискавка. Але це неправда. У високі дерева під час грози потрапляє блискавка, незалежно від породи.
  • Деревина липи світло-жовтого кольору із червонуватими прожилками, легка й добре піддається обробці, більшість кухонного начиння наші предки виготовляли саме з липи. Ідеться про ложки, миски, кухонні меблі, товкачики, качалки для тіста, діжечки для зберігання круп, борошна, меду тощо. Також часто цю деревину використовують для виготовлення музичних інструментів.

  • У сучасному побуті трапляється, що ми вживаємо слово «липа» в значенні «підробка». А звідки таке зневажливе ставлення до липи? Виявляється, що підробкою документів займалися й в давнину. Про справжність документа свідчить печатка. Саме печатки підробляли з липової деревини, оскільки вона легко ріжеться і вправний майстер може відтворити на липовій деревині найтонші деталі. У такий спосіб назва дерева стала синонімом підробки.
  • Це дерево прекрасне і для озеленення – дає густу тінь, добре витримує умови та забруднення міста, невибагливе в догляді, витримує обрізку, може рости як на сонці, так і в тіні інших дерев. Молоді листочки липи дуже багаті на вітамін С, на смак нагадують шпинат, і їх можна використовувати в їжу як вітамінну добавку
  • Дуже широко зображення самого дерева чи липових гілочок із квіточками та листочками використовуються в геральдиці міст Чехії, а назва німецького міста Лейпциг походить від назви дерева липа.
  • Мабуть, мало кому відомо, що плоди липи, дрібні горішки, використовують так само як і волоські горіхи: з них вичавлюють олію, за якостями схожу на оливкову, макуху, що утворюється після вичавлювання, можна вживати в їжу, вона має мигдальний присмак.

Автор: Віта Науменко

  • Буквально до 30-х років минулого століття основним різновидом взуття для багатьох людей були личаки з липового лика. Лико – це шар лубу, який розташований під корою. У липи луб м’якенький та зносостійкий дуже добре підходить для виготовлення саме взуття.

Фото: з сайту Пустунчик.Дитячий портал

Якраз із заготівлею лика пов’язана назва місяця липень

Усе тому, що в цьому місяці кора починає легко відділятися від деревини. Й наші предки розпочинали заготівлю липового лика, з якого потім довгими зимовими вечорами плели личаки, кошики, короби та інші потрібні для господарства вироби

Вираз «обдерти як липку» пов’язаний саме із заготівлею лика. Але ж варварський спосіб заготівлі, коли повністю здирають кору, призведе до загибелі дерева. Наші предки цим не зловживали, до дерева ставилися з повагою.

На одному стовбурі вирізали лише три-чотири тонкі смужки лика певної довжини, щоб до наступного сезону заготівлі ранки встигли загоїтися, дерево продовжувало жити, та наступного року на ньому теж можна було вирізати кілька смужок цінної сировини.

А ви знали раніше, як назва місяця була пов’язана з липою? Чи була для вас ця інформація новою і цікавою? Читайте нас далі й ми будемо відкриємо для вас ще багато таємниць.