Представники Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) Володимир Борейко та Іван Парнікоза нещодавно відвідали степові ділянки поблизу села Лаврівка та Олександрівка в Долинській громаді. Природохоронців цікавили місця зростання різних видів ковили, сону чорніючого, шафрану сітчастого, горицвіту весняного, астрагалу понтійського та інших рослин, що занесені до Червоної книги України.
Хто повідомляє: КЕКЦ
У чому суть?
КЕКЦ створений 1989 році і на сьогодні є однією із самих ефективних громадських природоохоронних організацій України. За останні 20 років їм вдалося створити 617 природоохоронних об’єктів.
Розораність сільськогосподарських угідь України складає найбільший відсоток серед країн Європи. Найбільшу частку рілля складає саме у степовій зоні. “Ділянки степу нині збережено лише у балках, - говорить директор КЕКЦ Володимир Борейко, - В цих балках поки що можна зустріти рослини, що охороняються Бернською конвенцією з охорони європейської флори, фауни та природних середовищ їх існування та занесені до Червоної книги України. Важливо їх зберегти. Для цього ми і створюємо ботанічні заказники, природоохоронні об’єкти місцевого значення. Громади мають бути зацікавленими в їхньому створенні.
Справа в тому, що ДП “Ліси України” з допомогою прокуратури налагодило процес вилучення балок із власності громад з метою їхнього заліснення. Висаджують в них робінію та червоний дуб і під ними вся унікальна степова рослинність гине. Об’єкти заповідного фонду з цією метою вже вилучити неможливо. Не можна також в них налагодити добування корисних копалин чи будівництво сонячних батарей. Але місцеве населення цілком може використовувати степове різнотрав’я для заготівлі сіна без використання важкої сільськогосподарської техніки. Помірний випас худоби в балках також не зашкодить збереженню рослин. І при цьому земля залишається у власності громади”.
Степове різнотрав’я поблизу Лаврівки вразило біологів, яким довелося бачити багато різних природних локацій. За годину перебування в балці фахівці визначили три види ковили, знайшли велику популяцію сону чорніючого та горицвіту весняного. “Найбільшим сюрпризом для мене став астрагал понтійський, - говорить доктор біологічних наук Іван Парнікоза. - Я знаю цю рослину лише по фото та малюнках в ботанічних визначниках. Вперше бачу його наживо. Впевнений, що тут можна ще багато цікавого знайти. Ця балка справжній скарб”.
Пан Володимир зазначає, що бідою наших балок є бездумне випалювання сухої рослинності. Адже у вогні гинуть безліч дрібних тварин, комах, насіння та корені рідкісних рослин, грунтові мікроорганізми. Сподіваємося, що жителі села зрозуміють, що поруч з ними просто унікальний природний об’єкт, який може стати родзинкою громади. Створення заповідника може стати поштовхом для розвитку зеленого туризму в цьому селі. Завжди є охочі провести свою відпустку подалі від цивілізації серед мальовничої природи. “Настільки багате степове різнотрав’я я бачив лише в Асканії Нова, - говорить Володимир Борейко. - Шкода, що ми не застали цвітіння ковили, але по величині популяції можу собі уявити ці сріблясто-білі хвилі, які хвилює вітер. Навіть не віриться, що збереглася такої величини ділянка незайманого степу. Мурашки біжать по шкірі, коли ступаєш тут по м’якій степовій подушці, що складається з ковили та інших степових трав і усвідомлюєш, що це місце ще ніхто не розорював від створення світу.
Без сумніву, обстежена нами ділянка біля села Лаврівка має не тільки всеукраїнську, але і європейську цінність. Про це говорить і її велика площа, і наявність значної кількості червонокнижних рідкісних видів рослин, і незвичайна її краса. Цей шматочок Степу повноправно можна назвати Малою Асканією-Нова, на честь відомого степового заповідника, заснованого Фрідріхом Фальц-Фейном наприкінці 19 століття.
Шкода, але цей заповідник на сьогодні окупований Росією. Так само як окуповані й інші наші степові заповідники - Луганський та український степовий (на Донеччині), Карадазький, Казантипський та Опукський у Криму. По суті Україна залишилася майже без всіх своїх своїх заповідних степів. Тому дуже важливо зараз врятувати всі степи, які ще залишилися. У тому числі створити пам'ятку природи «Мала Асканія-Нова» в Кіровоградській області під селом Лаврівка Долинської ОТГ”.
Природоохоронці відвідали ще одну локацію в громаді - поблизу села Олександрівка, на березі річки Боковеньки. Тут теж знайшли популяції ковили, сону чорніючого, горицвіту весняного та інших рідкісних рослин. І справжні зарослі астрагалу понтійського.
Повідомив фахівцям КЕКС про степові ділянки Сергій Ткачов, який ще 10 років тому дослідив степові ділянки Долинського району, зробив детальний опис рослинності та намагався на місцевому рівні створити ботанічні заказники. Тоді вчителю біології Сергію Ткачову вдалося створити лише один ботанічний заказник “Очеретяна балка” поблизу села Новогригорівка ІІ, по іншим - не отримав підтримки від місцевої влади.
Володимир Борейко впевнений, що Мала Асканія-Нова може стати улюбленим місцем вітчизняного та зарубіжного туризму, бо цілинних степів у Європі вже практично не залишилося. За належної організації справи «зелений» туризм у Малій Асканії-Нова може розвиватися та добре поповнювати бюджет Долинської громади.
Що було раніше?
Раніше ми повідомляли про те що вчителька з Ганнівки планує з учнями відкрити ботанічний заказник.
