21 травня на стіні КП “Академічний ліцей Долинської громади” з’явилася ще одна пам’ятна дошка. Вона щодня нагадуватиме нам всім про те якою страшною ціною дістається свобода та незалежність.
Хто повідомляє: Долинська міська територіальна громада
У чому суть?
На відкриття з квітами та прапорами зібралися учні, рідні Героя, представники від міської ради, побратими, друзі, сусіди. Право відкриття меморіальної дошки надали мамі Олені Кортхонджія та сестрі Анастасії.
Артем Кортхонджія - корінний долинчанин, крім нього в сім’ї був старший брат Мераб та сестричка Настя. Діти в сім’ї росли дружньо, їхній двір завжди був наповнений дитячим сміхом. Друзі з усієї вулиці збиралися у Кортхонджія для ігор. Артем змалечку відзначався жвавим та непосидючим характером, був активним та комунікабельним хлопцем, любив жарти й розіграші.
Якщо друзям потрібна була допомога - вони знали, що Артем їм не відмовить. Починав своє навчання хлопець в школі №2, пізніше перейшов до школи №4 (нині Академічний ліцей). Після закінчення 9-го класу - поїхав до Кривого Рогу здобувати професію газозварника. Хлопець зі школи захоплювався спортом і в місті продовжив активні заняття в спортзалі.
Разом з друзями приєднався до криворізького осередку «Центурія» - молодіжної націоналістичної громадської організації, що є частиною руху «Азова» і став активним її членом. Після навчання деякий час працював за кордоном, в місті Одеса з друзями, де і зустрів повномасштабне вторгнення. Хлопці відразу пішли до військкомату. Їх не взяли, бо спочатку мобілізували чоловіків з бойовим досвідом. 20 червня 2022 року Артем з друзями добровольцями потрапляють до складу 3-ї штурмової бригади. Мрією хлопця було воювати в «Азові», але для цього підрозділу потрібно складати іспит. Артем його успішно пройшов та став кулеметником 12-ї бригади «Азову» з позивним «Греді». Коли під час бою з’явилися перші поранені, Артем кинувся надавати їм допомогу. Він не мав медичної освіти, але швидко опанував мистецтво рятувати життя побратимів в бойових умовах. Майже всі гроші, що отримував, витрачав на різні пристосування для порятунку поранених. Завжди купував все тільки дуже якісне. Рятував поранених часто ризикуючи власним життям, всіляко намагався завжди забрати тіла загиблих з полю бою. Навіть, якщо доводилося збирати фрагменти тіл, бо знав, як важливо для рідних мати можливість поховати своїх героїв . Хлопці називали його янголом-охоронцем свого батальйону, вони не боялися нічого, бо у них за спиною був Греді, який їх завжди залатає. Багато хто з них завдячує йому життям.
В останньому бою у хлопця влучив снайпер, постріл був точним і в те місце, яке не давало шансів вижити. Кілька метрів не встиг добігти Греді до окопу. Сталося це 18 квітня 2024 року в Серебрянському лісі, неподалік села Григорівка на Донеччині. 23 квітня Артем похований у рідному місті Долинська.
Старшого сержанта та санітарного інструктора Артема Кортхонджію відзначено нагородами від Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» та «Золотий хрест» з «Гілкою дубового листя»
“Кінець війни побачать тільки мертві. Нічого не даремно” - слова, які часто повторював Артем.
“Ця меморіальна дошка, - говорить заступниця міського голови Наталя Терентьєва, - про те, якою ціною дістається свобода. Про те, чи ми платимо за наші мирні ранки”.
Ми поки стоїмо, стоїмо що є сил. Рано чи пізно наше сонце зійде і воно точно буде в синьо-жовтих кольорах…
Що було раніше?
Раніше ми розповідали про те що ТО “Креатив” знову передало кошти ГО “Волелюбні Серця” для допомоги військовим.
