Сьогодні християнський світ святкує Трійцю, або як ще називають цей день і тиждень, що йому передує - Зелені свята. Традиційно українці до цього свята прикрашають свої оселі пахучими букетиками дикорослого зілля, встеляють скошеними травами долівки. І найпопулярнішою рослиною цього дня зазвичай є аїр болотний або інша назва цієї рослини лепеха татарська.
Русалчин тиждень
Як свідчать легенди та дослідники слов’янської міфології, Зелені свята наші предки святкували задовго до розповсюдження тут християнства, в деяких місцевостях збереглася назва - Русалчин тиждень. Наші предки вважали, що в цей період не можна купатися у водоймах, бо русалки, мовляв, можуть залоскотати і взагалі всіляко віддавали шану цим міфологічним істотам.
Дівчата збирають лепеху на Зелені свята
На відміну від легенд поширених в Західній Європі, де русалки, зазвичай, дуже злі та підступні створіння, в українських віруваннях русалки можуть відвернути від самогубства, допоможуть мандрівнику знайти вночі шлях додому, сприяють гарному врожаю на полях, охороняють худобу. Але все ж можуть і розсердитися на людей та сильно їм нашкодити. Тож на Зелені свята традиційно шанували і задобрювали русалок. Було багато народних традицій - коли дівчата, з розпущеним волоссям, прикрашені вінками із зелені та квітів водили хороводи на околиці села, співали пісень, в яких прославляли природу: навколишні луки, ліси, водойми та їх міфологічних мешканців. Вважалося, що найбільший врожай буде на тому полі де русалки водили свій нічний хоровод. І можливо, з тих далеких часів на Зелені свята українці традиційно прикрашають свої оселі різноманітним зіллям - шавлією, чебрецем, ромашками і особливо шанованою рослиною на ці свята є лепеха татарська або аїр болотний. Трава ця має дуже приємний аромат та ще й росте поблизу водойм, які, як відомо, є оселею для русалок. Але малоймовірно, що слов’яни дохристиянського періоду і часів раннього християнства щось знали про цю рослину, адже в ті часи в наших краях вона просто не росла.
Русалчин тиждень в Рівному
Чесно кажучи, не знаю чи росте лепеха татарська в околицях Долинської, просто не мала часу, щоб їх так ретельно дослідити. За ці півтора року, що тут вимушено проживаю - лепеха мені на очі не потрапляла. Можете повірити мені на слово, що рослина в Україні досить поширена та популярна.
До України лепеха потрапила разом з нашестям монголо-татарського іга
Ботаніки стверджують, що історична батьківщина аїру - Індія та Китай. Як відомо, саме звідти розпочався наступ войовничого монголо-татарського іга. Величезне військо здолало довгий шлях і значна частина цього шляху проходила через гори, кам’янисті та піщані пустелі. Щоб пройти його, вершникам потрібно завжди було мати при собі запас води та харчів. Вода при тривалому зберіганні в шкіряних бурдюках під палючим сонцем могла зіпсуватися. Для того, щоб цього не сталося, в бурдюки з водою клали коріння аїру. Оскільки татари вже знали про його дезінфікуючі властивості. Крім того, у кожного вершника був запас коренів цього зілля, його жували при зубних болях, розладах шлунку, для дезінфекції ротової порожнини. Також, до кожної водойми, що траплялася на їхньому шляху, татари кидали корінець аїру. Бо вважали - якщо тут росте аїр, то цю воду можна сміливо пити самому і напувати коней. Не сприймайте це твердження буквально, бо коли я розповідала про історію рослини біля калюжі, навколо якої пишно росла лепеха, туристи з великим сумнівом дивилися на ту воду. Можна припустити, що присутність лепехи не дозволяє розмножуватися у водоймі окремим видам хвороботворних бактерій, але наукових досліджень на цю тему, я не знаходила.
Напад ординців
Легенда виглядає правдоподібною, можливо, причини розкидання коренів аїру на берегах водойм і інші, але те що розповсюдилося це зілля в Україні саме із нашестям монголо-татар - цілком імовірно. Те що рослина не є частиною місцевої флори свідчить той факт, що вона не зав'язує насіння і розмножується у нас виключно вегетативним шляхом. Насіння не утворюється тому, що запилювати квіти лепехи можуть лише специфічні комахи, які у нас не живуть. Поява в наших краях лепехи татарської - це єдиний позитивний спадок, який нам лишило нашестя тієї орди. А вегетативному розмноженню у водоймах сприяють ондатри, які полюбляють гризти коріння аїру та розносять його в різні кінці водойми.
Аїр болотний на березі водойми
Татарське зілля прижилося на берегах наших річок, озер та ставків і його почали широко використовувати в народній медицині для лікування захворювань порожнини рота, шлункових та інших хвороб.
Розчарування Карла Клузіуса
В 16 сторіччі з Туреччини до Європи привозили ласощі, виготовлені з коренів аїру. вони мали вигляд паличок зварених у меді, а потім висушених, такі своєрідні цукати. Ці палички мали дуже приємний аромат і цікавий смак, коштували дорого та мали неабияку популярність.
Карл Клузіус
Рослиною, з якої виготовляють такі незвичайні ласощі зацікавився Карл Клузіус, фламандський ботанік, який саме очолював ботанічний сад у Відні. Зі Стамбулу йому передали посилку наповнену товстими коренями. Сталося це в 1574 році. Всі корені були висаджені на території ботанічного саду, оточені ретельним доглядом, коли кущі розрослися і з’явилися перші бутони, Клузіус був впевнений в тому, що рослина з таким ароматом, з якої виготовляють екзотичні ласощі порадує його неймовірним цвітінням. Але квіти аїру його дуже розчарували, зрештою і назвали її латиною «акорус калямус» (Acorus calamus), тобто «негарна тростина». Проте ще більше розчарування спіткало Клузіуса, коли до ботсаду завітав польський лікар і побачивши зарості аїру вигукнув: “Та це ж татарське зілля! В Литві та Україні всі береги річок ним заросли! Навіщо ви тримаєте його тут, в ботанічному саду, серед рідкісних рослин?”.
суцвіття аїру болотного
Але саме Карл Клузіус першим з ботаніків описав рослину та присвоїв їй латинську назву.
Така незвична історія у цілком звичного для нас татарського зілля.
Властивості та застосування аїру болотного
Аїр болотний дуже широко застосовують в офіційній та народній медицині. Спектр його лікувальної дії просто вражає: його застосовують для лікування холециститу, гастриту, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, захворювання сечового міхура і нирок, чоловічої і жіночої статевої сфери.
Корінь аїру є універсальним засобом при порушеннях травлення. Комплекс діючих речовин, особливо акорін, ефірна олія, які містяться в кореневищах, підвищують чутливість смакових рецепторів, підсилюють рефлекторне виділення шлункового соку і активізують процеси травлення. Крім того, аїр підвищує жовчовидільну функцію печінки, підвищує тонус жовчного міхура, чинить виражену протизапальну дію. У той же час, він здатний знизити підвищену секрецію, пов'язуючи хлористоводневу кислоту шляхом адсорбції або нейтралізації її, виступаючи в якості антациду.
У аїру яскраво виражені спазмолітичні, протимікробні і знеболюючі види дії. Його призначають, як ароматичну гіркоту для збудження апетиту, при ахілії, проносі, як жовчогінний при гепатитах і холециститах різного походження. Коріння вважаються найкращим засобом для поліпшення травлення, відходження газів, нормалізації відділення жовчі.
Біологічно активні речовини аїру надають позитивний ефект при виразковій патології, його противиразкова активність, а також, достовірна нормалізація секреції і кислотності шлункового соку доведена науковими дослідженнями і підтверджена практикою застосування.
У кореневищ сильно виражений антибактеріальний ефект. Він чинить бактеріостатичну дію на штами шигел, протея, синьогнійної палички. За рахунок вмісту в кореневищах рослини терпеноїдів (проазулена, азарона) препаратів з лепехи властива протимікробна активність відносно золотистого стафілокока і кишкової палички E. Coli.
Аюрведична медицина розглядає аїр болотний як тонік для мозку. Він здатний підтримати і зміцнити нервову систему, поліпшити процеси запам'ятовування.
Коріння аїру благотворно впливають на сенсорні системи, підвищують гостроту зору, покращує слух, якість життя осіб похилого віку.
Він входить до складу таких препаратів як «Вікаїр», «Вікалін», «Оліметин», «Енатін».
З допомогою аїру можна позбутися такої шкідливої звички як паління. І зробити це досить просто. Якщо сильно хочеться палити, замість цигарки слід пожувати корінець аїру. Після цього деякий час паління буде супроводжуватися рвотним рефлексом. Ті, хто витримав подібне лікування, стверджують, що достатньо 10 днів, щоб назавжди позбутися бажання закурити.
Залишається тільки дивуватися тій силі природи, яка заклала в цій рослині стільки корисних властивостей.
Проте, я завжди застерігаю, що перш ніж скористатися порадами народної медицини відносно вживання тих чи інших лікарських трав - обов’язково порадьтеся з вашим лікарем. Тільки лікар надасть кваліфіковані поради відносно показань, методів та доз застосування.
Дуже широко використовують лепеху в кондитерському виробництві та косметології. Ним ароматизують креми, морозиво та іншу солодку продукцію, з кореневищ виготовляють цукати. Екстракти з рослини входять до складу шампуней та кремів для шкіри, масок для обличчя і для волосся тощо.
Тож пошукайте, можливо серед прибережної рослинності місцевих водойм теж можна зустріти татарське зілля. Від інших, схожих на нього рослин, можна відрізнити за ароматом.
