Тоді, 24.02.2022 в мене було відчуття нереальності того, що відбувається. Все здавалося, що це якась неправда, чийсь страшний розіграш, що цього не може бути.
Тут, у нас в селі, здавалося все як завжди... Може, помилка... Може, минеться... Та ЗМІ невблаганно поширювали невтішні новини - це правда! Як таке може бути?! Сльози душили зсередини. Чому моя дитина має переживати цей жах? Безсилля і ненависть до ворожої держави - єдині відчуття, що панували в душі.
Важко було змусити себе займатися буденними справами, без кінця гортали новини. Була впевненість, що скоро все скінчиться. Та гарних новин було до прикрості мало. Я перебувала в стані емоційного напруження і ці емоції потім лягали у віршовані рядки. Протягом двох перших тижнів війни я щодня записувала новий вірш.
Війна, яка змінила нас назавжди, внесла страх і нерозуміння того, що відбувається однозначно триватиме в мені й буде зі мною. Це не можна пережити, це важливо пам'ятати, це навіки лишиться непрощеним.
Кілька віршів, що були написані в ті дні, нагадують про сум'яття в душі та віру в ЗСУ.
Ми не здаємося, не опускаєм рук
Ми не здаємося, не опускаєм рук,
Вже тіло й мозок звикли в небезпеці,
Ми віримо у наші праві речі
Та в силу ЗСУ і в слави гук.
Ми з кожним днем відважніші до речі.
У нас навколо рідна сторона,
І в наших діях діток майбуття,
Ми боремося щиро за життя,
Нам вже набридла ця гірка війна
Та ми стоятимемо в ній до забуття!
Ми українці, праведний народ,
За нами правда, в тому наша сила.
І без образ - загарбників на вила
Нанижемо без зайвих перешкод.
За нашу волю ставим дух і тіло.
28.02,2022
Ця земля незалежність всотала з віками
Ці степи щедро вмиті козацькою кров'ю,
Гори ці не здалися в найважчі часи,
Українці несли свою волю з любов'ю,
Не утративши честі народу й краси.
І нещадно й відважно боролись за правду,
І не уподоблювалися вони стаду!
Ця земля незалежність всотала з віками.
Свобода - найкраще, за що можна вмерти!
Про славу козацьку натхненні віршами,
Вони не здавались до самої смерти.
Герої підпілля й відкритого фронту,
Нехай помилялись - боролись без понту.
Облиште цю землю, кати, супостати!
Ідіть собі з Богом у вашу "Єдіну".
Нам жити в свободі, нам волю плекати,
Вести у Європу щасливу країну.
А ваші розруху, підлість, удари
Собі віднесіть, скажені почвари!
03.03.2022
Горить і гуде під ногами земля
Горить і гуде під ногами земля,
Душа розривається болем.
Смерть покриває степи і поля,
Небо наповнене горем.
Сльозами ллється надія на мир,
Молитва щомиті лунає.
Втягнуло країну в невидимий вир,
В якому життя немає.
І тільки на захисті прав та свобод,
Які найцінніші в світі,
Дорожчі за тисячі нагород
Можна щасливо жити.
Жити, коли ні віри, ні сил,
Ні навіть дому немає.
Жити, з останніх здавалося жил,
В своєму власному раї.
Жити, бо цінне життя над усе,
А Україна тим паче.
Хай ворог розруху в свідомість несе,
Бог справедливий все баче!
Горить і гуде під ногами земля,
Тільки міцніше стаємо.
Слава тобі, Вкраїно моя,
Ми правою стежкою йдемо!!!
04.03.2022
Стій, Україно, збирай свою силу з останків
Стій, Україно, збирай свою силу з останків,
Стій, Україно до переможних вогнів!
За волю і право ясних не кривавих світанків,
За віру народу, який в незалежність привів.
Стій, Україно, на підступах міст, на кордонах,
Стій, Україно, до Бога свій погляд здійми!
Там в небесах вже прописано в Божих законах:
Згине племя вороже, яке переможемо ми.
Стій, Україно, плекай суверенність в свободі,
Стій Україно, тобою живе кожен з нас!
Слава твоя в єдиному дружнім народі,
Що супергероєм стає у боях повсякчас.
Стій, не здавайся, рідна, тендітна, красива!
Стій, Україно, хай як там тобі не болить!
Прийдуть часи, коли мудрістю власною сива,
Кидатимеш цю перемогу просто в здивований світ.
07.03.2022
