У Миколаєві відбулася пресконференція, присвячена розвитку аквакультури на півдні України в умовах повномасштабної війни. Учасники говорили про проблеми галузі, сучасні технології, підготовку фахівців і можливості для тих, хто планує започаткувати власну справу в аквакультурі.
Захід відбувся в офісі Української асоціації центрів підтримки бізнесу (УАЦПБ).
Долинська.City теж була присутня на пресконференції онлайн і повідомляє вам про суть справи.
Про можливості, які створює AQUABATOR, розповів керівник проєкту в Україні, виконавчий директор УАЦПБ Артем Ващиленко. «Фактично лише 3–5% потреб українського ринку покривається власним
виробництвом, виловом та вирощуванням. Тобто розвиток аквакультури — це питання продовольчої безпеки для нашої країни. Тому свого часу ми розробили концепцію AQUABATOR як інкубатор сталої аквакультури для басейну Чорного моря», — зазначив Артем Ващиленко.
За його словами, у межах проєкту створюються дві демонстраційні акваферми — в Україні, на Миколаївщині, та в Туреччині на базі Синопського університету. Важливим напрямом стане навчання людей, які хочуть отримати практичні знання для започаткування власної справи.
«Базовий навчальний курс з аквакультури дасть можливість фактично кожному, хто навіть не має можливості фізично побувати в Миколаєві на аквафермі та пройти практичне офлайн-навчання, опанувати необхідні знання та навички для успішного запуску, ведення роботи на аквафермі та отримати відповідний сертифікат», — пояснив Артем Ващиленко.
Наукову складову проєкту представив керівник AQUABATOR від Херсонського державного аграрно-економічного університету, доктор біологічних наук Павло Кутіщев. Наукові напрацювання ХДАЕУ, зокрема досвід фахівців кафедри водних біоресурсів та аквакультури, планують систематизувати та поширювати через цифрову платформу AQUABATOR.
Він наголосив, що сучасна аквакультура є високотехнологічною галуззю, а тому наукові знання мають стати доступними для виробників та майбутніх підприємців.
«Ми плануємо систематизувати наукові та практичні матеріали, створити навчальний контент і демонструвати технологічні процеси — від роботи з плідниками до інкубації ікри, отримання життєстійкого матеріалу, вирощування товарної риби, а також її переробки. Цифрова платформа AQUABATOR повинна стати своєрідною точкою концентрації професійних та практичних знань з аквакультури різних країн Чорноморського басейну, які будуть об’єднані в єдиний цифровий простір», — зазначив Павло Кутіщев. Важливою темою пресконференції став вплив війни на аквакультуру півдня України, зокрема Херсонщини, та можливість використання накопиченого досвіду для розвитку галузі.
Херсонщина мала великий виробничий потенціал в аквакультурі, який через бойові дії знищено. Але досвід рибоводів і науковців може бути масштабований через цифрові інструменти, які сьогодні стають популярними. Про це говорив Микола Федоренко, заступник директора державної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури».
За його словами, розвиток аквакультури може мати значення не лише для виробництва продукції, а й для збереження біорізноманіття. Окремим викликом він називає кліматичні зміни, які вже впливають на склад водних екосистем та умови роботи рибогосподарських підприємств. Водночас нові умови можуть створювати й можливості для впровадження нових технологій та видів в аквакультурі — за умови тісної співпраці науки і бізнесу.
«Сьогодні саме аквакультура може стати рушієм по відновленню і збереженню біорізноманіття на Дунаї, у пониззі Дніпра. Ще один важливий аспект — створення цифрових платформ. Змінюється середовище отримання інформації. Такий проєкт, як AQUABATOR, який працює на засадах сталості, дозволить розвиватися регіону та збільшувати обсяги виробництва риби, що важливо для півдня України, який був флагманом в аквакультурі», — підкреслив Микола Федоренко.
Практичний досвід роботи підприємства аквакультури в умовах війни представив Сергій Кудряшов, рибовод ТОВ «Репіда» та РАБК «Ново-Некрасівський» з Одеської області.
«На підприємстві налагоджений повний цикл вирощування риби — від ікри до товарної риби. Водночас війна суттєво вплинула на роботу виробництва. В сучасних реаліях стикаємося з кадровими проблемами. Логістика дуже вдарила по реалізації і закупівлях. Підприємство залежне від електрики», — сказав Сергій Кудряшов. йових дій, серед них — фахівці-рибоводи з Херсонщини.
Учасники пресконференції наголосили, що головна ідея AQUABATOR — поєднати професійні знання з практикою та створити можливості для людей, які хочуть працювати в аквакультурі.
У межах проєкту вже проведено мапування стейкхолдерів, яке охопило близько 150 підприємств, компаній, інституцій та освітніх закладів України, Болгарії та Туреччини.
Також передбачається пошук фінансових інструментів для започаткування власних акваферм, зокрема можливостей для ветеранської спільноти.
Проєкт AQUABATOR — Incubator for Sustainable Aquaculture in the Black Sea Basin реалізується за програмою Interreg NEXT Black Sea Basin 2021–2027 за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Партнери проєкту: Українська асоціація центрів підтримки бізнесу (УАЦПБ), Синопський університет (Туреччина), Болгарська асоціація трансферу технологій та інновацій (BATTI) та Херсонський державний аграрно-економічний університет (ХДАЕУ).
Зміст цього матеріалу не обов'язково відображає офіційну позицію Європейського Союзу.
