18 серпня 2026 року в місті Миколаєві, в стінах Української Асоціації для підтримки бізнесу,проходила пресконференція, присвячена міжнародному проєкту AQUABATOR — Incubator for Sustainable Aquaculture in the Black Sea Basin. Від науки — до практики й власної справи: AQUABATOR поєднує цифрові технології, навчання та реальне виробництво, а близько 200 слухачів зможуть отримати практичні навички на навчальній смарт-аквафермі.
У чому суть?
Аквакультура, тобто вирощування риби, молюсків, ракоподібних та іншої водної продукції в штучно створених умовах для насичення ринку споживання, — галузь, що отримала стрімкий розвиток у світі. За даними 2025 року в світі продукція отримана на аквафермах вперше перевищила заготівлю дикої аквапродукції в природних водоймах. У відсотках це складає 51% до загального об’єму водних організмів, які поступили на ринок.
В Україні аквакультура день розвинена надто слабко. Війна знищила та пошкодила підприємства галузі, які знаходилися в Херсонській, Запорізькій та на півдні Миколаївської областей. Понад 80% аквапродукції українського ринку складає імпорт. Тому ця галузь для місцевих виробників залишається перспективною. Розвиток аквакультури, на сьогоднішній день — це насамперед питання продовольчої безпеки України.
“Свого часу ми опрацювалии концепцію проєкту AQUABATOR як інкубатор сталої аквакультури для басейнів Чорного моря, — говорить Артем Ващиленко, виконавчий директор Української асоціації центрів підтримки бізнесу (УАЦПБ). —
Ми зараз будуємо фактично екосистему аквафермерства для України. Одним з ключових елементів, крім двох смарт-акваферм, одна з яких зараз будується в Миколаїві, інша —на базі Синопського університету, ядром цієї моделі є цифрова платформа. Це найкращий і найзрозуміліший інструмент, який дає можливість поширювати знання, постійно та оперативно оновлювати базу знань, швидко реагувати на запити виробників.
Проєкт реалізовуватиметься одночасно в трьох країнах: Україна, Болгарія, Туреччина. Він об’єднуватиме знання і практичний досвід фахівців та науковців в галузі аквакультури. Базовий навчальний курс буде доступний кожному, хто захоче випробувати себе в цій галузі. Також доступними будуть 3D-тури по діючим аквафермам. Навіть той, хто не має можливості для того, щоб побувати фізично в Миколаєві на аквафермі та пройти практичне офлайн навчання, зможе онлайн опанувати необхідні знання та навички для запуску, ведення роботи на аквафермі, отримати відповідний сертифікат, який підтвердить його проходження і наявність цих знань у учасників проекту, і далі працювати в цій галузі”.
Виробничі потужності акваферми "Тілігул"
“ Херсонський державний агроекономічний університет має багато наукових та практичних напрацювань в аквакультурі, — зазначив Павло Кутіщев, керівник проєкту AQUABATOR від Херсонського державного аграрно-економічного університету, доктор біологічних наук. — Ми систематизуємо їх і будемо поширювати через платформу AQUABATOR. Також прагнемо інтегрувати науковий та практичний досвід у спільну систему знань, яку можна було б поширювати серед країн Чорноморського басейну. Аквакультура є високотехнологічною галуззю у рибництві, тому що вона максимально включає контроль якості води, контроль годівлі риби, всі технологічні процеси. Тобто це автоматизація – це те, що скорочує залежність від кліматичних умов.
Наш університет давно вже багато років готував фахівців, які працюють на рибогосподарських підприємствах, Тобто, маємо достатньо практичний і науковий досвід, яким безпосередньо можемо ділитися з нашими країнами-партнерами і навчатись їхньому досвіду.
Ми створюємо навчальний контент і демонструватимемо всі технологічні процеси від роботи з плідниками, інкубації і до вирощування товарної риби. Також в планах є показати і переробку риби”.
Микола Федоренко, заступник директора державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури” відзначив, що війна знищила унікальні заводи з розведення риб на Півдні країни. Чорне море страждає від забруднення, що спричинені підривом Каховської дамби та воєнними діями в морських водах. Тому об’єднання зусиль з нашими колегами-сусідами по збереженню фауни Чорного моря, по відновленню його біорізноманіття є дуже важливим кроком.
“Ще дуже важливо, що такі проекти дозволяють оперативно реагувати на ті зміни, які сьогодні відбуваються, — говорить Микола Федоренко. — Сьогодні колосальні зміни клімату. Якщо раніше ми їх помічали через десятиліття, то сьогодні з кожним роком ми бачимо зміни клімату.
Фіксуємо нові види в промислі, наприклад, креветку. І це як ризики, так і плюси, тому що можна використовуючи нові технології, впроваджувати в аквакультуру нові види водних організмів. Але краще, якщо такі нові впровадження проходитимуть під контролем науки, щоб ми в результаті не отримали нові проблеми”.
Сергій Кудряшов, рибовод ТОВ “Репіда” та РАБК “Ново-Некрасівський”, що знаходиться в Одеській області поділився практичним досвідом аквакультури. Адже його підприємство включає в себе повний цикл розведення риб: від ікринки і до товарної риби. Має досвід з вирощуваня продукції у відкрити водоймах — ставках, так і в закритих ємностях з автоматичним регулюванням всіх процесів.
Пан Сергій ділився тим, які труднощі та виклики постають перед рибоводами під час війни та як вдається їх долати. Це і кадровий голод, бо галузь потребує специфічних знань та досвіду, а багато працівників зараз змушені взяти до рук зброю, проблеми з електрикою, здорожчання логістики тощо.
Мармуровий сом - продукція акваферми
Отже, цифрова платформа AQUABATOR має стати потужною базою знань з аквакультури. Вона об’єднає досвід та наукові дослідження фахівців трьох країн Чорного моря, стане базою для підготовки фахівців з аквакультури, підтримкою всіх, хто хоче започаткувати бізнес в цій галузі. Також це своєрідний рекламний майданчик для виробників штучних кормів для аквакультури та обладнання. Адже результати наукових досліджень з їхньою продукцією будуть доступні для всіх користувачів платформи.
Якщо у ваших планах започаткування нового бізнесу — подумайте про аквакультуру і отримаєте дружню підтримку від платформи AQUABATOR .
