«Десять щасливих днів літа» назвали діти своє перебування в літньому клубі «Веселкові мрії» Долинської територіальної громади від проєкту DECIDE Summer Clubs «Ми вдома – в Україні». Клуб працював у Долинській у липні-серпні цього літа.
Журналістка «Долинська.City» поспілкувалася про цю активність із Інною Леонтьєвою, заступницею директора з навчальної роботи комунального закладу Центр дитячої та юнацької творчості Долинської міськради.
«Це навчання повністю змінило моє розуміння, як виховувати дітей»
Українсько-швейцарський проєкт DECIDE Summer Clubs «Ми вдома – в Україні» працює в нашій країні вже другий рік. Його мета – організація цікавого та продуктивного літнього відпочинку для дітей. Минулого року проєкт реалізовували в 36 громадах, а цього року їх кількість зросла до 50. І серед щасливців, що були відібрані із 430 громад у результаті анкетування, потрапила й Долинська громада.
Спочатку в межах проєкту готували викладачів ЦДЮТ, оскільки на їхні плечі лягла основна робота в літньому клубі.
«Навчання було дуже насиченим й інтенсивним, – пригадує пані Інна. – І це навчання повністю змінило моє розуміння, як виховувати дітей. Нас закликали – вимкніть у собі педагога, прислухайтеся до дітей! І коли ми це зробили – у нас з’явилася маса нових ідей до занять та розваг. Діти нам підказували, як зробити зручніше, як їм більше подобається, – і це було круто, що ми відходили від понять «так треба, так годиться, так заведено».
Заняття були зі психології, безпеки, фізичного виховання, освіти демократичного громадянства, здорового харчування. Куратори постійно тримали в тонусі педагогів, вони не просто слухали, що ті розповідають, а і брали участь в обговореннях, виконували тести, завдання, обговорювали результати виконаних завдань і таке інше.
Після закінчення навчання педагоги ЦДЮТ мали зробити презентацію майбутнього літнього клубу та скласти приблизний графік.
Клуб вирішили розмістити в ліцеї № 2, оскільки там гарне сховище, просторе подвір’я, на якому можна розташувати різноманітні локації. Щодня працювали п’ять різних локацій, дітей поділили на 5 груп, і локації міняли по черзі. Організатори надіслали все необхідне для ігор та занять: кольоровий принтер, шаблони фігур для видруковування, намети, пуфи, настільні ігри, інвентар для активних та спортивних та активних ігор.
Веселкові мрії
«Ми придумали назву для нашого клубу «Веселкові мрії». Чому така назва? Та тому, що кожна дитина мріє про щасливе й безпечне дитинство, і ми намагалися ці десять днів зробити для них цікавими й різноманітними. Наш девіз був таким: «Нехай у кожному серці, наче сонячна мрія, розцвітає веселка на добро й надію», – продовжує свою розповідь пані Інна.
Дітей громади розділили на дві зміни. Так, охопили майже 400 дітей, потрапити мали можливість усі охочі. Управління освіти закликало директорів шкіл, щоби вони повідомили про роботу клубу батьків. Із сіл довозили дітей автобусами, їх супроводжували вчителі. За словами пані Інни, вчителі були вражені тим, наскільки цікавими та різноманітними були заняття і розваги для дітей у клубі. Жоден конкурс, квест, флешмоб, майстер-клас, жодне заняття не повторювалися за ці 10 днів. І педагоги із задоволенням знімали відео та говорили, що обов’язково будуть використовувати та розвивати підглянуті ідеї у своїй роботі.
Відвідували клуб не лише діти долинчан та переселенців, а й діти з Києва, Миколаєва, Дніпра, які приїхали на канікули до своїх родичів. Одна дівчинка сказала: «Я вам така вдячна, що ви розважали мене цілих десять днів. Я в Дніпрі всім-всім розповім, де я була і як у вас тут цікаво».
Обов’язковими щодня були руханки та зарядка. В ідею руханки входило розучити з дітьми танцювальні рухи певного танцю, щоб завершити десятиденну зміну вже вивченим танком. Педагоги помітили, що танцювальні рухи діти більш охоче повторюють за іншими дітьми, а тому залучили двох десятикласниць, які займаються в хореографічному ансамблі «Веселка». Дівчаткам ідея сподобалася, вони дуже відповідально поставилися до доручення. Спеціально потренувалися самі, розробили танець під запропоновану музику. потім уже показували рухи дітям. Наприкінці всі влаштували флешмоб – танок із кульками під музику.
Усі клуби, що були залучені до проєкту, додали в закриту групу, щоби педагоги могли обмінюватися своїм досвідом та враженнями від роботи в проєкті. Щодня кожен клуб звітував про свою роботу відзнятими відео та фото, писали свої враження. Тож була можливість підгледіти якісь цікаві ідеї, розвинути та адаптувати до своєї роботи.
«Заняття відбувалися з дев’ятої до дванадцятої, у деяких громадах діти перебували в клубах цілий день. Там для них організували харчування. У нас такої можливості не було. Але для мене цей досвід перевернув моє уявлення про педагогіку, – ділиться своїми враженнями від отриманого досвіду Інна Леонтьєва. – У мене тридцятирічний стаж роботи з дітьми. Ще студенткою я працювала в дитячих таборах. Але з організацією такого яскравого та різноманітного відпочинку для дітей мені ще не доводилося працювати».
Дітям дали можливість висловити свою думку
Вражені були й діти, що їх дивували щодня різними цікавими заняттями. Жоден день у клубі не був схожим на один із попередніх. І цікавим був час не лише для малечі, а і для старших дітей. Наприклад, семикласникам та восьмикласникам дуже сподобалися заняття з права та освіти демократичного громадянства, надання першої допомоги, безпеки життя. Адже ці заняття були підкріплені мультиками, відеороликами та іншим контентом.
Коли діти обговорювали правила поведінки їхньої спільноти клубу, то найважливішими для них були: можливість висловити свою думку, щоб цю думку поважали інші, щоб кожного з них вислухали й не перебивали.
«Коли пробували на практиці, як потрібно надавати першу допомогу, – діти тренувалися накладати пов’язки, робити штучне дихання, накладати шини. Менші навіть не хотіли потім знімати із себе пов’язки. Хотіли так додому йти. Ми, звісно, не дозволили, щоб не перелякати батьків», – сміється Інна.
Своє заняття проводили і ДСНС-ники. Приїхали на подвір’я ліцею пожежною машиною, проводили тренування з гасінням пожежі, Діти були у захваті від того, що могли вилізти на цю машину, розкручувати пожежні рукави, вмикати сирену . А ще приходила інспекторка зі справ неповнолітніх Вікторія Мурзіна. Пані Вікторія розповідала про те, що таке злочин, коли починається відповідальність за злочин, чим відрізняється злочин від ненавмисно завданої шкоди і як усього цього уникнути.
Робота педагогічного колективу ЦДЮТ у літні дні була дуже насиченою: після роботи з дітьми збиралися на обговорення з куратором, розбирали помилки та планували наступний день, формували звіт із відео, який надсилали в групу клубів проєкту. Ввечері готувалися до завтрашнього дня: друкували та вирізали «заготовки», готували інвентар. А ввечері переглядали відеозвіти колег по проєкту, щоб відмітити цікаві ідеї та розробки.
«Весь наш колектив налаштований на те, щоб і надалі застосовувати отриманий у проєкті досвід у нашій роботі з дітьми. Було важко, але дуже цікаво, – підсумовує Інна Леонтьєва. – А зараз ми готуємо фільм, вибираємо найкращі фрагменти відео із життя літнього клубу «Веселкові мрії», монтуємо й подамо на конкурс. Переможців цього конкурсу чекають призи від проєкту DECIDE Summer Clubs «Ми вдома – в Україні». Тож ми дуже сподіваємося на перемогу».
