Сказ – це небезпечна інфекційна хвороба тварин та людей, найбільш дієвим інструментом боротьби з якою є вакцинація. Нехтування щепленням тварин проти сказу може призвести до захворювання та загибелі ваших чотирилапих друзів і водночас стати загрозою здоров’ю членів вашої родини.
За 2022 рік у Кіровоградській області зареєстровано 36 випадків захворювання тварин на сказ та оголошено 27 небезпечних пунктів. Захворювання було зафіксовано серед котів, лисиць та собак.
А в червні цього року в селі Новогригорівка Перша в особистому господарстві було виявлене захворювання на сказ великої та дрібної рогатої худоби. Наразі небезпека минула. Проте варто пам’ятати, що безвідповідальне ставлення власників тварин до проведення профілактичних щеплень проти сказу призводить до його поширення. А також наражає на небезпеку тварин, їх власників та інших людей.
Відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» та Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», обов’язок власників домашніх та свійських тварин – забезпечити щорічну вакцинацію проти сказу.
Сказ не можна вилікувати, його можна тільки попередити. Уважність та обережність у поводженні з тваринами, а особливо з дикими та незнайомими, має бути головним правилом для кожного. А дієвим засобом профілактики цього захворювання є саме щорічне щеплення.
Тож як вберегти своїх тварин, а відтак і себе? Спираючись на інформування від Держпродспоживслужби, Центру громадського здоров’я МОЗ України, а також на інформацію від ветеринара Любові Лозової, розглянемо детально, які є міфи про сказ, які вакцини застосовуються та які є правила захисту.
Сказ: міфи та дійсність
Сказ був відомий людям задовго до нашої ери. Так, у вавилонському каноні Ешнунни за 19 століть до нашої ери знайдено перший запис про сказ у людей та зв’язок з укусом собаки. На сьогодні сказ реєструють у 150 країнах світу. Хвороба трапляється на всіх континентах, крім Антарктиди.
Однак досі є міфи на тему щеплення, які вводять в оману громадськість.
|
Міф |
Дійсність |
|---|---|
|
Вакцинувати тварин, які не виходять на вулицю або не потрапляють у дику природу, не обов’язково. |
Дика природа може сама «прийти» до тварини, що мешкає ізольовано. |
|
Вакцинувати потрібно лише дорослих тварин, одного щеплення достатньо. |
Вакцинувати обов’язково щорічно з 3-місячного віку. |
|
Вакцини проти сказу є «важкими» для тварин. |
Сучасні вакцини максимально безпечні, ефективні та мають дуже низький відсоток теоретично можливих ускладнень. |
|
Сказ переносять лише собаки, рідше – коти. |
Вірус вражає всіх теплокровних тварин, які потім стають його переносниками. |
|
Хвора тварина завжди поводиться агресивно, у неї тече слина. |
На початковій стадії слина не тече. Ознаки проявляються через 3–5 днів після зараження. Хвороба може мати безсимптомний перебіг. Тварина може бути пригніченою. |
|
Захворіти на сказ можна, якщо доторкнутися до хворої тварини. |
Тварини виділяють вірус зі слиною. Вірус проникає в організм людини через укус, потрапляння зараженої слини на слизові оболонки, подряпини, мікроушкодження шкіри. |
|
Люди не хворіють на сказ. |
Люди хворіють! В організмі людини вірус нервовими волокнами потрапляє в спинний і головний мозок, спричиняє запалення, параліч і смерть. |
|
До лікаря не обов’язково звертатися відразу після укусу, можна почекати якийсь час. |
Після появи перших симптомів медики вже не зможуть допомогти хворому. |
|
Сказ виліковний. |
Єдиний офіційно визнаний і ефективний спосіб уникнути сказу в разі ризику зараження – своєчасна профілактична вакцинація. |
Коли щеплення тварини є обов’язковим?
Проведення вакцинації обов’язкова умова під час:
- будь-якого переміщення тварин на території та за межі України,
- допуску до полювання мисливських собак,
- допуску до участі в будь-яких змаганнях.
- Спеціаліст ветеринарної медицини має зробити відповідний запис про вакцинацію у ветеринарному паспорті тварин.
Експертний висновок про наявність титру антитіл до вірусу сказу пролонгується, якщо щеплення здійснюється з проміжками не більше календарного року.
Як має відбуватися вакцинація?
Вакцини, що застосовуються для профілактики сказу
- мають бути зареєстровані в Україні,
- потребують особливих умов зберігання,
- застосовуються виключно спеціалістами ветеринарної медицини (державними або ліцензованими приватними).
Також перед щепленням спеціаліст ветеринарної медицини проводить клінічний огляд тварини: хворим і ослабленим щеплення не проводиться.
Обов’язком власників собак і котів також є ідентифікація тварин за допомогою мікрочіпів. Дата його встановлення має передувати даті щеплення.
Щеплення проти сказу можна зробити в будь-якій ліцензованій ветеринарній лікарні.
Є також можливість застосувати безплатну вакцину. Для цього треба стежити за оголошеннями про проведення заходів щодо вакцинації тварин (зокрема, виїзних, які здійснюються за погодженням з органами місцевого самоврядування).
Також можна об’єднатися з місцевою громадою та сусідами і вакцинувати домашніх улюбленців.
«Вакцину можна придбати в будь-якій ветеринарній аптеці міста. Перебоїв із нею немає. Зберігається вакцина в холодильнику і продається завжди холодною. Зробити щеплення можуть дільничний лікар або інший сертифікований медичний працівник», – повідомляє Любов Лозова.
Варто зазначити, що відповідно до інструкції, вакцинація сільськогосподарських тварин здійснюється лише під час ліквідації спалаху сказу.
Що робити в разі підозри на сказ у домашнього улюбленця?
Ваш домашній улюбленець пригнічений, проявляється аномальна поведінка, ховається по кутках і є підозра на сказ? Ось які наступні кроки:
У разі підозри сказу у тварини:
- зверніться до лікаря ветеринарної медицини,
- повідомте територіальний орган Держпродспоживслужби,
- власник повинен ізолювати тварину з обов’язковим використанням спецодягу, захисних окулярів та гумових рукавичок,
- варто провести дезінфекцію місць утримання тварини, засобів догляду за нею, одягу та інших речей, що контактували зі слиною та виділеннями.
Не займайтеся самолікуванням тварин та встановіть необхідні карантинні обмеження.
У разі нанесення травм твариною людині – встановити обов’язковий 10-денний нагляд за твариною.
Хвору та підозрілу на сказ тварину лікувати або піддавати щепленню проти сказу забороняється. Ця хвороба у тварин не лікується – проводиться евтаназія (тварину присипляють).
Які симптоми сказу у тварини?
Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання.
|
Початкова стадія (триває до п’яти днів) |
Збуджена стадія (2–3 дні): |
Паралітична стадія (2–4 дні) |
|---|---|---|
|
|
|
Які симптоми сказу в людини?
У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває від семи днів до трьох місяців, але може збільшуватися до одного чи трьох років, залежно від низки чинників:
- місця, кількості і глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
- кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
- віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).
Початкові симптоми сказу – підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння в місці пошкодження.
Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується смертю. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Є дві форми цього захворювання: активний і паралітичний сказ.
Для людей з активним сказом характерні гіперактивність, гідрофобія (боязнь води) та інколи аерофобія (боязнь протягів або свіжого повітря). Смерть настає за кілька днів у результаті зупинки роботи серця, дихання.
На паралітичний сказ припадає орієнтовно 30 % усіх випадків захворювання в людей. Ця форма сказу триває довше за попередню і з легшим перебігом. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Повільно розвивається кома, і настає смерть.
Як можна убезпечитися від сказу?
Щоб захиститися від захворювання на сказ, необхідно дотримуватися певних правил:
- Власникам собак та котів регулярно їх вакцинувати.
- Вигул тварин здійснювати на короткому повідці з використанням намордників на спеціально облаштованих майданчиках.
- Дворових собак у приватних будинках утримувати у вольєрах.
- Не дозволяти дітям годувати або бавитись із будь-якими тваринами, незалежно від того домашні вони чи безпритульні.
- Стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які втратили страх перед людиною.
- Уникайте контактів із потенційно небезпечними тваринами – не варто годувати, гладити, ловити та лікувати хворих тварин тощо.
- У разі підозри на сказ або після контакту домашніх тварин із безпритульними чи дикими – необхідні карантинні обмеження.
- Не можна доторкатися до диких тварин (ані живих, ані мертвих).
- Не заводьте собак і кішок заради забави: не викидайте домашніх улюбленців на вулицю.
- У разі нанесення травм людині тваринами, які потім померли, обов’язково повідомляйте територіальні органи Держпродспоживслужби.
- Якщо у вас виникла підозра щодо захворювання на сказ домашнього улюбленця або великої чи дрібної рогатої худоби, не можна самостійно надавати допомогу тварині. Натомість треба терміново звернутися до спеціаліста ветеринарної медицини.
- І головне: сказ можна попередити. Щорічна вакцинація рятує життя!
Чи є в Долинській державна ветеринарна лікарня?
«В нашому місті є державна лікарня ветеринарної медицини. Її працівники роблять щеплення, також безплатні. Бувають і виїзні вакцинації – по населених пунктах району», – розповіла Любов Лозова.
Адреса: місто Долинська, вул. Сонячна, 6.
Телефони: (066) 1951699, (066) 8884726
Які ще є методи превенції?
Пероральна імунізація – важливий чинник запобігання, виникнення та поширення сказу. Це профілактика небезпечної хвороби в диких та безпритульних диких тварин.
Така імунізація здійснюється шляхом розповсюдження принад із вакциною: вручну або авіатранспортом. У зв’язку з воєнним станом проводиться лише наземний розподіл у погодженні з військовими адміністраціями.
Принада має вигляд брикетів із запахом із запахом м’ясо-кісткового борошна.
Розміри принади невеликі – 5х3 сантиметри, а в середині розташовується капсула з вакциною.
Принада з вакциною для диких м'ясоїдних тварин.
Пероральна вакцина
- сприяє створенню імунітету,
- не спричиняє захворювання в молодих тварин,
- не сприяє виділенню вакцинного вірусу зі слиною,
- безпечна для інших тварин,
- безпечна для людини та природного середовища,
- стабільна в польових умовах.
До складу груп із пероральної імунізації входять:
- спеціалісти територіальних управлінь Держпродспоживслужби,
- спеціалісти органів місцевого самоврядування,
- фахівці лісового та мисливського господарств,
- користувачі мисливських угідь.
Принади з вакциною розміщують:
- на узліссях
- на узбіччі доріг
- біля річок
- у лісах
- на перехрестях доріг
- на території вирубок
- на сільськогосподарських угіддях
Працівники Держпродспоживслужби просять, у разі виявлення принад – не брати їх руками й не переносити з місць розкладання, щоб тварини змогли їх знайти.
«Ефективність методу доведена світовим та європейським досвідом, а також результатами, що були отримані в Україні після проведення зазначених заходів», – зазначають на сайті Держпродспоживслужби.
