Грунтознавиця і кандидатка сільськогосподарських наук Людмила Дацько розповідає, що їй щороку доводиться зустрічати на просторах інтернету рекомендації народних способів боротьби з хворобами та шкідниками в саду та на городі. Інколи ці поради мають сенс і їх варто застосовувати, інколи вони просто неефективні і люди користуючись ними втрачають дорогоцінний час та урожай. Але буває й таке, що користуючись деякими народними методами, можна нанести непоправної шкоди як рослинам так і грунту на якому вони ростуть. Читайте блог від експерта-дорадниці, власниці онлайн-магазину “Садиба насіння” пані Людмили.
Народні поради для городників. Чи варто дослухатися
Дуже часто в порадах досвідчених городників та дачників можна почути таке: от щоб в часнику не жовтіло листя після зими – треба його розчином кухонної солі пролити, що були солодкими столові буряки – теж треба сіллю підживити, для профілактики хвороб помідорів та огірків – обприскуйте їх розчином соди. А якщо бачите слимаків – то посипайте місця де вони повзають сіллю.
Давайте розберемося бажано чи ні вносити у якості добрива кухонну сіль на свої грядки під овочі або ж поборотися із слимаками.
Зустрічала ще поради посипати сіллю доріжки, щоб бур’яни не росли. А про те, що не тільки бур’яни не ростимуть, люди чомусь не думають.
Щоб зрозуміти, чому не варто дослухатися до різних народних методів використання кухонної солі та соди на городі і в саду, давайте трішки спробуємо розібратися, що відбувається з ґрунтом, коли в нього потрапляє кухонна сіль.
Рослини для свого росту і розвитку виносять з ґрунту велику кількість макроелементів (азот, фосфор, калій), мезоелементів (сірка, залізо, кальцій, магній) та мікроелементів (бор, марганець, молібден, цинк, кобальт тощо). Із школи нам відомо, що формула кухонної солі NaCl. Тобто у ця сіль не містить тих елементів, які критично необхідні більшості рослин для нормального та здорового росту і розвитку.
Грунтово-вбирний комплекс та як на нього впливають іони натрію
І ще один момент: у ґрунті є ґрунтово-вбирний комплекс (далі ГВК), який складається з органічних, мінеральних та органо-мінеральних часточок. На його поверхні у нормальному ґрунті, такому як наприклад чорнозем, в основному розміщується кальцій та інші катіони, але вже у меншій кількості (магній, калій, натрій, алюміній, водень та інші). Їх називають обмінними катіонами.
Від складу обмінних катіонів, які знаходяться на поверхні ГВК, залежать агрономічно важливі властивості ґрунтів: утворення розпушеної структури ґрунту, характер і ступінь закріплення органічної речовини (гумусу) на поверхні твердих часточок ґрунту, утворення органо-мінеральних сполук, стійкість ґрунтів проти дії кислих опадів тощо. Зокрема, пухка структура ґрунту, а разом з цим його волого та повітрепроникність, забезпечується катіонами кальцію. Обмінні катіони також є джерелом поживних речовин для рослин.
Під час потраплянні в грунт NaCl у ГВК кальцій заміщується натрієм, оскільки катіони натрію більш мобільні (рис. 1 та рис. 2).
Ґрунти, що насичені кальцієм, мають нейтральну реакцію ґрунтового розчину, підвищену стійкість до підкислення чи підлуговування ґрунту. Такі ґрунти мають гарну пористу структуру, яка полегшує їх обробіток, а також характеризуються високою родючістю.
Ґрунти, які насичені натрієм, мають лужну реакцію ґрунтового розчину, погіршуються водні властивості, а саме у них проходить процес осолонцювання. Такі ґрунти у вологому стані утворюють ґрунтову кірку і дуже переущільнені, утворюють майже непроникні для повітря брили, важко обробляються. У посушливі періоди року рослини на таких грунтах страждають від нестачі вологи, а у вологі – від нестачі повітря.
Осолонцювання грунтів
Можу навести вам приклад. Багато хто відпочивав на морських курортах чи біля солоних озер, яких в Україні теж чимало. А чи звертали увагу на калюжі, що знаходяться вздовж узбережжя? Адже часто буває, що дощу немає вже місяць, а то й більше. А вода в калюжах стоїть і не фільтрується в ґрунт. Відбувається лише випаровування під дією сонця та вітру. І коли вода зовсім випарується, можна побачити, що дно калюжі складається з липкого шару ґрунту, який висихає, утворюючи на поверхні щільну кірку. Щоб розбити таку кірку, часом потрібно докласти неабияких зусиль. Ось ця кірка і свідчить, що ГВК в ґрунті насичені іонами натрію.
Отже, витіснення кальцію натрієм з часом з часом призводить до осолонцювання ґрунтів. Осолонцювання у нас «лікується» гіпсуванням. Але «лікування» осолонцьованих грунтів – також тривалий процес. Хлор же вимивається у ґрунтові води і з сезонним підніманням таких вод по капілярах до поверхні ґрунту, призводить уже до засолення ґрунту. Тобто у даному випадку у ґрунті може проходити 2 процеси: як осолонцювання, так і засолення. Цей процес не критичний в основному для ґрунтів Полісся та Західного регіону, бо там промивний режим ґрунту. Однак натрій і хлор нікуди не дінуться, а вимиються у нижче лежачі горизонти і десь там будуть накопичуватися. Для південних і східних регіонів ці процеси критичні, оскільки там у багатьох випадках і так спостерігають процеси осолонцювання і засолення.
Хочу ще додати, що надлишок іонів хлору в грунті може позначитися на смакових якостях овочів. Наприклад, не дивуйтеся, якщо картопля, вирощена на вашому городі, стане несмачною і під час готування ви відчуватимете не приємний запах.
Осолонцювання ґрунту не наступає відразу
Багато хто пише, що я вже використовую сіль для удобрень 5, 10 років і не бачу шкоди. А відразу шкоди не буде видно. Візьмемо такі хвороби людини, наприклад як панкреатит або каміння у жовчному міхурі. Дитя з цими хворобами ж не народжується? А це наслідок неправильного багаторічного харчування. Так само і тут. Відразу шкоди не буде видно. І ви навіть на своєму віку можете і не помітити. Однак ваші діти з цим уже зіткнуться завдяки вашим експериментам із сіллю.
Наразі наведу ще один приклад. Всі ми влітку спостерігаємо як «зацвітають» водойми, тобто у них розвивається велика кількість зелених водоростей. А чи знаєте ви, що наслідком є велика кількість застосування фосфорних добрив на полях (особливо у ті радянські часи їх вносили багато, треба було ж план СССР виконувати) і використання протягом багатьох десятиріч прального порошку, який у своєму складі має фосфати. Фосфати сприяють розвитку цих водоростей.
Я працювала в науково-дослідному інституті та маю досвід з питань підвищення родючості грунтів понад 20 років. Надаю консультації з підвищення родючості грунтів, застосування засобів захисту рослин та їх удобрення. Буду рада, якщо я донесла до вас свою думку. Але звичайно чи використовувати сіль, чи ні, це залежить уже від вашого рішення. Наразі у вільному продажу є достатньо сертифікованих засобів захисту рослин від шкідників і від слимаків в тому числі. Є комплексні добрива, з вмістом мікроелементів, які можна підібрати до окремих культур та в залежності від фази розвитку рослин.
P.S. Хочу ще додати, що сучасні виробники засобів для захисту рослин від хвороб та шкідників постійно вдосконалюють свої препарати. Основні вимоги, яким вони мають відповідати - це не лише ефективність їхньої дії, а й екологічність. Виконавши свою захисну функцію, препарати мають в короткий строк розкладатися на безпечні для довкілля продукти.
