У Комунальному закладі “Центральна публічна бібліотека Долинської міської ради” 6 травня пройшла творча зустріч із Віталієм Запекою — письменником, фотохудожником, ветераном російсько-української війни, лауреатом Міжнародної літературної премії “Воїн світла” та літературної премії імені Миколи Гоголя. Запрошували всіх охочих послухати та поспілкуватися.
Долинська.City теж побувала на зустрічі і розповідає вам як все відбувалося.
У чому суть?
Нечасто наше місто відвідують автори, чиї твори витримали кілька перевидань і які із захопленням читають люди різного віку від 5 до 80+ років.
В читальному залі бібліотеки зібралося багато поціновувачів художнього слова. Із захопленням жителі і гості міста слухали розповідь пана Віталія про те, як від допитливого читача, фотохудожника, бійця добробату він став письменником сам. “Я в дитинстві дуже любив читати, — говорить Віталій, — можливо, в бібліотеках Полтавщини ще й досі моє ім’я в списках найактивніших читачів. Особливо подобалися мені книги, написані від першої особи. Мабуть тому, мої перші книги я теж писав від першої особи. До тих пір, поки один письменник не запитав мене чому я пишу про собаку, про жінку, про бійця ЗСУ, як розповідь від першої особи. Адже це дуже важко. До того часу я не знав, що це важко і навіть не задумувався над цим”.

Віталій Запека був бійцем ЗСУ протягом шести з половиною років. Три роки захищав країну під час АТО, потім під час повномасштабного вторгнення. Демобілізувався лише після поранення.
Писати почав, коли зрозумів, що країна перебуває в центрі історичних подій і дуже важливо фіксувати переживання людей, їхнє сприйняття подій що відбуваються. Також те, як ці події змінюють нас, наш світогляд ламають стереотипи. “Ми вже ніколи не відчуємо тих емоцій,що переживали в перші дні повномасштабного вторгнення, — зазначає письменник. — Ніколи вже не станемо думати так, як в ті дні. Я зрозумів що це важливо фіксувати.Тому завів в комп’ютері дві папки. В одну з них став записувати події, які мають історичне значення. А в другу — комічні події чи щось абсурдне, що відбувається на війні. І стільки того абсурдного в мене назбиралося, що невдовзі ніби сам собою сформувався роман “Герої, херої та не дуже”. Ця книга частково автобіографічна і є першим в Україні воєнним сатиричним романом. Саме за нього я отримав Міжнародну літературну премію “Воїн світла”. По ній створено театральну постановку “Пригоди небравого вояка Шрамка” у Дніпровському національному театрі імені Т. Г. Шевченка”.

Автор презентував свої книги “Цуцик”, “Бабах на всю голову”, “Герої, херої та не дуже”, “Абсурд”, “Ковбасокрад у раю”, “Завтра знову сьогодні”, “Полінка” та “Полінка в країні дурниць”. Цікаво та з гумором розповідав про історію написання кожної з них. Про те, які події чи люди надихнули його на створення історії.
Читання книг навчає людей критичному мисленню. Проживаючи емоції книжкових героїв ми ніби проживаємо їхнє життя, вчимося емпатії, вчимося розуміти тривоги і біль людей, що нас оточують. Попри пекло, я якому живе країна, ми зберігаємо почуття гумору, сміємося над собою і над ворогом. І це дуже важливо не втратити вміння жартувати та сміятися під час шалених обстрілів, в умовах, коли весь світ навколо руйнується і палає.

Зустріч з письменником пройшла в дуже теплій атмосфері. Всі охочі могли придбати книги Віталія Запеки з автографом автора на пам’ять: “Вчора я відвідав Жовті Води та Кривий Ріг, сьогодні Долинську, завтра запланована зустріч з читачами в Кропивницькому, потім буде Олександрія. Вважаю, що письменнику важливо тримати зв’язок зі своїми читачами. Більшість авторів їздять переважно великими містами, залишаючи поза увагою маленькі міста та селища. Вважаю, що це дуже несправедливо по відношенню до людей, що там мешкають. Цей тур став можливим завдяки сприянню Олександра Косенка, голови Кіровоградської обласної спілки письменників”.

Коротко про твори Віталія Запеки. Книга “Цуцик” - добра і зворушлива історія, головним героєм якої є маленьке цуценя. Роман “Абсурд” - антиутопія або інтелектуальний роман, в якому автор майстерно розкриває нам проблему розвитку країни і суспільства, змальовує внутрішній світ героя, який опиняється у вʼязниці тільки за свої думки.
Книга “Ковбасокрад у Раю” - на перший погляд жартівлива, але за допомогою гумору автор підіймає серйозні питання. Сюжет книги доволі простий і міститься у назві роману: крадій ковбаси потрапляє у потойбіччя і ось там починається справжня пригода дрібного злодюжки, яка виявиться шляхом подолання штампованого мислення.
“Герої, херої та не дуже” - воєнно-сатиричний роман, частково автобіографічний. Про війну без пафосу. Про людей — сильних і вразливих. Про правду, яка іноді болить, але робить нас справжніми.
Книги “Полінка” та “Полінка в країні дурниць” будуть цікавими не лише вашим дітям. Ви отримаєте насолоду, якщо будете читати її своїм дітям чи онукам. Також вона допоможе вам краще зрозуміти дитину і самому перенестися в світ дитячих пригода та фантазій.

Книга «Бабах на всю голову» — це не просто роман, а вибух емоцій, що поєднує реалії війни, щоденний героїзм і чорний гумор. Тут створено правдиву картину війни без пафосу, але з болем і любов’ю до людей, які стоять на передовій. Це книга про тих, хто навчився жити в умовах вибухів, про хлопців і дівчат, які не втратили здатності сміятися навіть тоді, коли смерть — зовсім поруч.
“Завтра знову сьогодні” — це книга, написана на межі війни та звичайного життя.Чесно, без прикрас, але з дивовижною теплом розповідає автор історії про людей, які вчаться жити, сміятися, кохати й виживати там, де кожен новий день може стати останнім. Тут біль поєднується з надією, а відчай — з маленькими радощами. Книжка стане близькою тим, хто шукає щирих історій про людину, її стійкість та крихкість одночасно. Це читання для тих, хто хоче зрозуміти себе й сучасність.
Придбати книги Віталія Запеки можна на сайті Balka-book, заходьте за посиланням і замовляйте книги на свій смак і вподобання.
А бібліотекарки Центральної публічної бібліотеки в Долинській придбали кілька книжок автора, щоб поповнити книжковий фонд і жителі міста могли познайомитися з творчістю чудового українського письменника.




