В День Героїв України у КЗ “Гімназія №1 Долинської міської ради” відкривали відразу дві меморіальні дошки присвячені колишнім випускникам цієї школи - Євгену Швецю та Сергію Бойко. Вони віддали своє життя захищаючи свободу і незалежність України.
Хто повідомляє: КЗ “Гімназія №1 Долинської міської ради”
У чому суть?
До відкриття меморіальних дошок долучилися рідні, близькі, друзі, вчителі та учні Гімназії №1. Перша заступниця міського голови Долинської Наталія Терентьєва говорила про збереження пам’яті та вшанування Героїв, наших земляків, які не вагаючись, від перших днів війни стали на захист країни.
Директорка школи Анастасія Полянцева згадала про життєвий шлях воїнів. Відтепер меморіальна дошка вічно нагадуватиме нам щодня про наших Героїв.
Євген Швець народився в Долинській 21 грудня 1976 року. Ходив до школи №1. Хлопець непогано навчався в школі, його згадують як гарного друга, доброго та вірного товариша.
Після закінчення вишу працював на залізниці в Знам’янці, пізніше переїхав з сім’єю до Долинської. Був гарним сім’янином, дуже любив дружину та сина. Гарний фахівець, якого цінували на роботі.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Євген перебував на заробітках в Польщі. Він міг би і не повертатися додому, так як це зробили багато його співвітчизників. Але Євген не зміг ховатися за спинами інших, поки в Україні йде війна. І він повернувся та пішов до військкомату добровольцем. Після нетривалого стажування, його призначили заступником командира роти з МПЗ (морально-психологічного забезпечення) 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 93 ОМБр.
Євген працював з особовим складом. Це дуже відповідальна посада - адже з цивільних людей, що потрапили на війну, потрібно виховати бійців, воїнів. Багатьом людям дуже важко побороти свій власний страх і він вмів працювати з ними, йому довіряли, йшли за порадою. Він теж, коли потрібно, йшов на бойові чергування на “нуль” разом з бійцями, що їх також мотивувало.
Шкода, але дуже коротким був бойовий шлях воїна з позивним “Машиніст”. В його підрозділі дисципліна була завжди відмінною. Підтримував дружні відносини, як з підлеглими, так і з командуванням.
Загинув Євген Швець на околицях Бахмута, під час захисту бойових позицій їхнього підрозділу. Дрон просто зверху скинув на нього гранату. Бійці витягли свого командиру, надали йому першу допомогу, але врятувати Євгена не вдалося. Він помер від отриманих ран 15 2023 року.
Право відкриття меморіальної дошки було надано мамі та дружині воїна.
Сергій Бойко - корінний долинчанин, народився 17 березня 1994 року. З дитинства хлопчик дуже полюбляв гру у війну та розвідників. Найкращими іграшками для нього були пістолети, автомати та все, що імітує стрілянину. Захоплювався також книгами про війну і про розвідників.
Вчителі відзначають його як тихого спокійного і врівноваженого учня. У вивченні улюблених предметів - він викладався на 100 відсотків. Відзначають його гумор - дуже тонкий, який вмів розвеселити всіх і при цьому нікого не образити. Жарти Сергія завжди були доречними та смішними.
Навчався він в Долинській школі №1. Сергій вмів згуртувати клас, об’єднати учнів навколо себе. Обожнював шкільні туристичні походи, в яких завжди був правою рукою вчителя: розпалював багаття, допомагав зварити похідну кашу, організовував командні ігри.
Його вислови та фрази любили повторювати друзі, багато з них стали крилатими для їхньої компанії.
Після закінчення школи хлопець мріяв про армію і чекав на повістку, Але його відмовлялися брати до армії. Батькам навіть довелося доводити, що у Сергія немає ніяких протипоказань, які б могли завадити його службі.
Невдовзі, після повернення його з армії - розпочалося протистояння на Донбасі. Якийсь час батькам вдавалося відмовляти хлопця від служби на контракті. В 2016 він заключив контракт і служив на Донбасі в розвідці. побратими говорять, що Сергій був природженим розвідником.
Тактична група Добровольчого Українського Корпусу “Правого Сектору” “Сапсан” (ТГ ДУК ПС “Сапсан”) входила до складу 24-ї ОМ бригади та має яскраву бойову історію, вона відома серед військових зухвалими операціями в тилу ворога, злагодженістю колективу, патріотичністю. І Сергій Бойко з позивним “Сержант” став частинкою “Сапсану”, його невіддільним гвинтиком.
“Він був просто зразковим армійським сержантом, - згадують побратими, - завжди підтягнутий, начисто поголений, підстрижений дуже зібраний і акуратний. Його можна було поставити в будь-який армійський підрозділ і він був би взірцем для солдатів. Мав гарну спортивну виправку і мотивував побратимів займатися спортом. Добре знався на армійській документації, розбирався в наказах, уставах, мав розуміння того, як все влаштовано та працює в армії. Тому і позивний ми йому дали “Сержант”.
За службу АТО відзначений медалями та відзнаками: “За взірцевість у службі”, “За службу в АТО”. Був поранений, але про це рідні дізналися лише тоді, коли побачили шрам.
Від перших днів повномасштабного вторгнення Сергій Бойко пішов добровольцем захищати країну. В складі 35-ї бригади обороняв Миколаївщину та Херсонщину. 7 жовтня 2022 року розвідувальна група разом із “Сержантом” виконувала бойове завдання біля населеного пункту Іщенка, але потрапила на засідку і змушена була прийняти бій. Частині бійців вдалося відступити, але були й загиблі, серед них долинчанин Сергій Бойко. З квадрокоптера, який спостерігав за ходом бою було відомо про те, що він загинув від розриву гранати, як і те, що встигнув сам вбити кількох окупантів. Він був тією людиною, яка вміла приносити світло навіть у найтемніші часи.
Посмертно Сергія Бойка нагороджено орденом “За мужність” третього ступеню. Відкривали меморіальну дошку батьки Сергія.
Доземний уклін нашим Героям - воїнам, що віддали найцінніше - своє життя….
Що було раніше?
Раніше ми писали про відкриття меморіальної дошки на стіні гімназії №1 присвяченій випускникові Миколі Сидорову.
