Наприкінці 2024 року отримав відзнаку Долинської територіальної громади “Честь і гідність” Роман Грищенко. Долинська.City спілкувалася з воїном та ділиться з вами його розповіддю.
У чому суть?
Роману Грищенку 39 років, він корінний долинчанин, в цьому місті народився і виріс. Навчався спочатку в школі №4, після 9 класу перевівся до школи №2. З 7 років займався танцями в дитячому зразковому ансамблі народного танцю “Веселка”, також ходив на футбол і грав за команду ФК “Волохіно, захоплювався спортом”.
Його найбільш яскраві спогади з дитинства - це поїздки та виступи з ансамблем “Веселка”, футбольні турніри та відпочинки сім’єю.
Після школи хлопець навчався в СПТУ-12 в Знам'янці, здобув спеціальність помічник машиніста теплотяга. У 2003 році відслужив строкову службу в місті Києві при Генеральному Штабі ЗСУ.
А у 2015 році пішов добровольцем в АТО, служив в Першій окремій танковій Сіверській бригаді. Розповідає, що довелося йому служити в різних містах Донбасу і дуже не хотів би, щоб в подібній ситуації опинилося рідне місто Долинська. На його думку, ті, хто вважають, що такого не може трапитися в нашому місті, глибоко помиляються: “Люди скрізь однакові. І ви будете вражені тим, скільки наших земляків побіжить за російською “гуманітаркою” та паспортами, якщо раптом станеться, що по трасі Кривий Ріг-Кропивницький посунуть ворожі танки. Я і мої побратими воюємо за те, щоб цього ніколи не сталося, щоб мої рідні не були змушені втікати зі свого дому на чужину”.
24 лютого 2022 року теж пішов на війну добровольцем, потрапив до 59 бригади 2-МБ, старший навідник мінометного розрахунку. Після поранень та численних контузій воїн скаржиться на те, що багато подій не може втримати в пам’яті. Вся його служба пройшла на Донбасі: довелося захищати Авдіївку, Невельське, Селідове, Курахове, Гірник. Наразі захищає Покровський напрямок.
“Хочу, щоб до кожного, хто наразі проживає на мирній території, дійшло, що тільки разом об’єднавшись ми можемо здолати ворога. Наразі не бачу кінця війни, не бачу де вона може закінчитися, але точно не хочу, щоб вона просунулася до Кіровоградщини. Боляче від того, що коли одні гинуть в окопах, інші дозволяють собі витрачати гроші на розваги та дорогі забаганки”.
