Майже рік минув від початку заснування в Долинській рою джурівців “Долинські кіборги”. І нашим учасникам військово-патріотичної гри “Джура” є чим похвалитися. Вони побували в походах, вивчали військову та стройову підготовку, навчалися накладати турнікет та надавати першу допомогу постраждалим, багато нового і цікавого дізналися з історії України та козацтва.
Хто повідомляє: Дмитро Чернолуцький, керівник гуртка “Долинські кіборги” в розмові з Долинська.City
У чому суть?
Дитячо-юнацька військово-патріотична гра “Cокіл” (Джура) виховує у молодого покоління патріотичну свідомість, самодисципліну, згуртованість, вміння приймати спільне рішення і відстоювати власну думку. В основі участі в цій грі лежить фізична, туристична та стройова підготовки, патріотичне виховання, знання з історії, вміння стріляти та поводитися зі зброєю, вміння надавати медичну допомогу.
Дмитро Чернолуцький - викладач фізкультури в Новгородківському училищі, розповідає, що керує також аналогічним роєм в Новгородці. Чоловік від початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем захищати Україну. Він знає, як важливо, в бойових умовах вміти орієнтуватися на місцевості, приймати миттєво рішення, щоб врятувати побратимів і себе. “Ми вже понад 10 років живемо в стані війни з дуже сильним і підступним ворогом, - говорить пан Дмитро, - тому маємо бути готові до будь-яких неприємностей. Ворог не спить - він вигадує нову і підступну зброю, нові методи ідеологічного впливу, намагається в нашому суспільстві посіяти паніку та розбрат. І ми повинні швидко реагувати на це все. Маємо протистояти та діяти за власним сценарієм, а не тим, на який розраховують вороги. Гра “Джура” якраз і навчає цього. Це комплексне виховання дітей, яке допомагає розвиватися не лише фізично, а й навчає відповідальності за свої дії та за своїх товаришів, збагачує знаннями з історії нашої країни, з історії козацтва. Саме з козацької демократії в основі гри “Джура” закладені основні положення та принципи”.
Джурою, за часів запорізької Січі, називали молодого козака, який тільки опановував військову науку, часто джур використовувала козацька старшина, як зброєносців.
Хоч долинський рій засновано трохи менше ніж рік тому, Дмитро вже пишається своїми вихованцями: “В червні ми взяли участь в обласному II етапі змагань Всеукраїнської військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”). Досвіду в нас ще замало і призових місць в командному заліку взяти не вдалося, але є гарні особисті досягнення в окремих “кіборгів”. Нам є над чим працювати і я впевнений, що ми в майбутньому матимемо гарні результати”.
Пан Дмитро розповідає, що в умовах воєнного часу, як військові, так і всі хто дотичний до захисту країни не можуть називатися власними іменами. У кожного є своє псевдо: у пана Дмитра - це Чед, а є ще серед долинських кіборгів Патрон, Танк, Калаш, Колес, Тигр, Бинтик та інші. Кожен для себе сам вибирає псевдо і у своєму оточенні джурівці лише так звертаються один до одного.
“Я вдячний Долинській міській владі за розуміння важливості цього гуртка, його виховної ролі в школярів, - розповідає Чед. - Нам надали в ЦДЮТ приміщення, де ми можемо зберігати та накопичувати нашу матеріальну базу. Адже для занять нам обов’язково потрібна форма, зразки зброї, намети, аптечки, спальники, каримати й багато іншого. Це все потрібно десь зберігати. Матеріальна база в “Джурі” дуже важлива і ми вже почали її накопичувати. Знову ж таки Долинська громада нам допомогла придбати пневматичні гвинтівки, ми тепер можемо вправлятися в стрільбі. Щоб підготуватися до змагань, ми пішли в похід на 15 км. Для себе я вирішив - якщо діти витримають похід, значить на змагання ми можемо їхати. І “кіборги” не підвели, ми пройшли околицями Долинської, вздовж двох водойм, вчилися ставити намети, визначати напрямок і все це в умовах аномальної спеки. Ніхто з них не жалівся і не говорив, що стомився і дуже важко. І на змаганнях діти гарно себе показали, це їхній перший досвід в подібних змаганнях. І він дуже добрий - діти повернулися налаштовані дуже оптимістично, вони готові продовжувати заняття надалі та навчати новачків. Взагалі, команда з Долинської громади вперше взяла участь в змаганнях такого рівня. Ми плануємо в новому навчальному році, що джурівці будуть у своїх школах показувати як правильно надавати першу домедичну допомогу, як накладати турнікет тощо”.
Пан Дмитро розповідає, як важливо, щоб кожен володів навичками першої домедичної допомоги й згадує випадок, коли його учень і сусід, джурівець із Братолюбівки врятував життя своєму дідусеві, тому що не розгубився коли той болгаркою випадково сильно поранив ногу. Рана була дуже глибокою, хлопець зреагував миттєво, схопив турнікет, правильно його наклав, зателефонував Чеду та викликав швидку. Дмитро зі своєю дружиною, бойовою медикинею прибігли на допомогу, наклали до приїзду швидкої ще один турнікет. Зазначає, що часто життя людини можуть врятувати секунди, які витрачають не на паніку, а на правильні дії, спрямовані на порятунок.
Викладач розповідає, що не менш важливою є підтримка батьків, які відпускають своїх дітей в походи, довіряють йому, допомагають з пошуком спонсорів для поїздок та для поповнення матеріальної бази долинського рою.
“З Чедом не страшно відпустити дитину, навіть на 5 днів змагань в умовах наметів, - говорить мама Богдани на псевдо “Бинтик”, - наша дитина повернулася просто переповнена емоціями та враженнями. А ми, слухаючи її розповідь, як все там проходило, теж раділи за неї, за її друзів по “Джурі”. Нам дуже пощастило мати керівником Чеда. Це перша подорож нашої доньки без батьків і вона була вражена тим, що ми відразу погодилися відпустити її, що не довелося нас вмовляти. Я рада, що доньку оточують справжні друзі, що вона мала можливість жити кілька днів у великому таборі серед дітей з інших громад. Це дуже корисний досвід для дітей - спілкуватися з ровесниками, змагатися в команді. І хочу сказати, що пан Дмитро, тобто Чед, просто талановитий керівник і педагог. Він всю команду тримає в полі зору, помічає що з кимось щось не так і миттєво реагує. Я не знаю як він все встигає, але дуже рада за свою дитину”.
Що було раніше?
Раніше ми розповідали про те, що випускники гуртка “Парламент дітей Долинської громади” є лідерами своїх колективів, вміють тверезо мислити, не бояться відстоювати свою думку та життєву позицію.
