Театр UA jast crazy, який діє при МЦ “Червона Калина” в Долинській підготував чудову виставу по сюжету відомого фільму. Дійство захоплює з перших хвилин та тримає увагу глядача до самого кінця.
Хто повідомляє: Долинська.City побувала на прем’єрі та розповідає як все відбувалося.
“Астерікс і Обелікс. Місія “Весілля”
Колектив місцевого самодіяльного театру вже встиг завоювати любов та авторитет серед долинчан. Адже можливість відвідувати театр в Кропивницькому чи в Кривому Розі є не у всіх. Тому вистави місцевого театру стали своєрідним святом в житті міста.
“Після тогорічної вистави “Мілісента”, голова Долинської міськради Євгеній Звіздовський запропонував нам робити такі вистави якомога частіше. Але на підготовку однієї вистави йде 2-3 місяці. Це не лише відпрацювання гри акторів, а й пошив костюмів, виготовлення декорацій. Тому ми запланували собі підготувати чотири вистави на рік: одна вистава за три місяці. Це шалений темп роботи, тому ми й назву собі таку обрали UA jast crazy: UA - це Україна, а jast crazy - це просто шалені. В нашому театрі грають як дорослі актори - це працівники культурної сфери міста, так і діти”, – розповіла Олена Каратєєва, ініціаторка створення цього проєкту.
Всі вистави, які підготував театр UA jast crazy, в жанрі мюзиклу - легкої вистави з простим сюжетом, насиченої піснями та танцями. Вони подобаються глядачеві саме тому, що мають розважальний характер.
“Всі наші спектаклі благодійні. Актори отримують зарплату як працівники культури, а робота в театрі - це можливість реалізувати свій творчий потенціал в ще одному виді мистецтва. Проте костюми та декорації потребують фінансування і ми дуже вдячні нашому міському голові, за те, що він нас підтримує. Бо без цієї підтримки не було б того враження від нашої роботи, - говорить пані Олена. - Наразі всі ми прагнемо перемоги в цій виснажливій війні з окупантом. Тому всі наші культурні заходи в місті передбачають благодійні збори. На зібрані кошти ми виконуємо запити наших воїнів. Бо лише завдяки їм можемо спокійно жити та працювати в нашому місті”.
Сюжет вистави простий. Він перегукується з відомим фільмом, але є тут і свої невеликі нюанси. Колись давньоримське військо завоювало всю Галію окрім маленького села, де були два герої – Астерікс та Обелікс. Жителі цього села готують чарівне зілля, яке надає їм неймовірну силу.
“А хіба наша Україна, яка протистоїть проти величезної російської орди, не є тим Астеріксом і Обеліксом? - запитує Олена. - Згадаймо ДАП, Маріуполь, Авдіївку. Коли наші воїни вистояли там, де здавалося вже було неможливо встояти. А сила кохання переможе війну. Українські воїни боронять нашу землю, бо вдома їх чекають кохані дружини чи наречені, діти які їх люблять. Кохання має перемогти зло і всі наші рідні повернуться додому з перемогою”.
Як театр готував виставу
Олена Каратєєва розповідає, що працювати доводиться шість днів на тиждень. А оскільки у виставі залучена половина її власної сім’ї, то робота та обговорення продовжується і вдома. В театрі є як дорослі актори, так і діти. І потрібно підлаштовуватися під графік занять в школі. Сцени з дорослими акторами відпрацьовуються в одні години доби, з дітьми - в інші. Лише щосуботи актори можуть зібратися разом і тоді можна більшість сцен побачити, як вони будуть виглядати в реальності.
Робота з дітьми - це теж окрема тема. Не всі можуть витримати такий шалений темп. Дехто спробувавши один раз, надалі відмовляються. А дехто вже без цього темпу не може жити й питають, коли починаємо працювати над новою виставою.
Альона Соляник, виконавиця ролі Клеопатри, розповідає, що за час роботи над виставою, колектив став маленькою родиною:
“Нас об’єднала ця робота. Я щаслива від того, що стала частинкою цієї історії. Я в захопленні від Олени та її вміння писати чудові сценарії, підбирати акторів в свою команду. Це був незвичайний досвід. В мене просто зашкалюють емоції від цієї атмосфери, костюмів, декорацій та танців. Сльози на очах від того, що глядачі аплодують стоячи!”.
“Я знаю, що деякі люди засуджують нашу діяльність, - говорить Олена, - мовляв, хтось плаче, а хтось скаче. Так, війна для всіх нас принесла багато лиха. Але я працівник культури й іншої роботи не знаю. Війна триває багато часу і людям необхідні якісь позитивні емоції, щоб відволіктися від страшних реалій. Життя триває і треба чимось надихатися для того, щоб жити й працювати далі. І ми стараємося дарувати людям позитивні емоції та бажання жити й підтримувати українських воїнів. Майже у кожного з нас є родичі чи знайомі, які наразі знаходяться на фронті, чи ті, хто якось постраждав від війни. Для того, щоб перемагати - треба вірити в перемогу і всім працювати на неї. Лише так можна здолати ворога. Ми працюємо задля перемоги, даруючи людям гарні емоції й бажання жити та збираючи благодійні внески, які стануть зброєю проти ворога”.
“Ця вистава для нас глядачів - як ковток свіжого повітря в наш час, - говорить глядачка Євгенія Жданюк. - Вистава - просто вогонь!”
За два дні вистави було зібрано 7000 гривень благодійних внесків. Оскільки ще є запити від охочих подивитися виставу - то буде її повтор 10 листопада о 17:00. Вхід вільний, без квитків.
Що було раніше?
Раніше ми писали про те, як в МЦ “Червона Калина” вітали військових та людей похилого віку.
