Перевір себе на здатність критично мислити

Вітаю вас з правильною відповіддю. Як би нам, українцям цього не хотілося, але це неправда. Насправді порівнювати мови за милозвучністю — погана ідея: це різні знакові системи, що апріорі є непорівнянними. Та й самого конкурсу не було. Фейки — це не завжди інформація, яка дратує або змушує нас почуватися гіршими. Часом фейки пов’язані з бажанням набути авторитету і звучать навіть приємно. Але кожен фейк підриває довіру до правдивих тверджень, тому є бомбою відкладеної дії.
Посилання: osvitoria.media

Правильно, це фейк. Чупакабра - міфічна істота, яка вперше згадується в 1950-х роках в Пуерто-Ріко, де вона нібито вбила кількох кіз та висмоктала їхню кров. Згодом легенда поширилася у багатьох країнах. В Україні переважно повідомляють про напади чупакабри на курники. На сьогодні у всіх випадках, які розслідували науковці, доведено, що за чупакабр люди приймали лисих від хвороби (або довгого перебування тіла у воді) собак та лисиць. Курей вбивали тхорі або ласки, а виття, яке чули місцеві жителі, належало лисиці, козулі чи оленю під час гону.
Посилання: https://jak.bono.odessa.ua/articles/lisij-vedmid-u-zooparku.php https://www.youtube.com/watch?v=lQeAU1MbtKU Крик козулі слухати з 37 секунди https://mur.tv/chupakabra-sobaka-kojot-nikto-ne-znal-chto-za-strannoe-zhivotnoe-bez-shersti-brodilo-po-gorodu/ https://reform.by/273628-lepelskaja-chupakabra-vela-sebja-druzheljubno-lezhala-na-rukah-a-potom-sbezhala https://khmel-pivnich.info/yak-na-shepetivshchyni-chupakabru-lovyly-i-kudy-vona-propala/ https://www.fermerstvo.org.ua/prurodni-vorogu-kurey.html. https://www.youtube.com/watch?v=UKWkAZnXapk

Так, це правда. Зловмисники винесли із Кельтсько-Римського музею, що знаходиться у Німеччині, 482 кельтські монети та шматок необробленого золота. Вартість викраденого сягає 1,6 мільйона євро. Автори статті вказують на те, що зловмисникам вдалося винести цінності з музею всього за 9 хвилин. Злодіям вдалося залишитись непоміченими завдяки пошкодженням мережі зв'язку в районі. Таким чином, двері музею були зламані о 1:26, а о 1:35 злочинці вже покинули будинок.

Більше тут

Так, це фейк. Це новина із сайту сатиричних новин UaReview. Автори пишуть: “У фільмі буде ціла армія геїв, які спробують напасти на запорізьких козаків з тилу, поки вони будуть битися з польським військом на чолі з гетьманом Потоцьким, роль якого виконає Джекі Чан“, – розкрив деякі нюанси сценарію режисер.
Сценарист Джордан Піл стверджує, що його сценарій настільки потужний, що він сподівається, серіал виграє всі важливі кінопремії ще до виходу на екрани.
Цей сайт не містить жодної правдивої новини. Інколи буває, що жарти переходять у ранг новин і підхоплюються та розповсюджуються медіа. Завжди потрібно шукати першоджерело перш ніж поширювати новину.

Так, це фейк. Хліб на заквасці часто помилково називають “бездріжджовим”. При цьому нерідко поширюється хибна інформація про шкоду пекарських дріжджів, яких начебто немає в хлібі на заквасці. Однак основу заквасок для випікання хлібу складають якраз дріжджі та молочнокислі бактерії. Саме завдяки здатності, головним чином, дріжджів під час ферментації утворювати вуглекислий газ, хліб виходить із характерними дірочками та пухким. Міф про “небезпечні дріжджі” в українському інформаційному просторі часто має російське походження.

Так, це неправда. Бородавки у людини мають вірусне походження, їх викликає вірус папіломи людини. На тілі жаб та ропух можна помітити бугорки, які нагадують бородавки. Саме тому, ймовірно, і зʼявились асоціації з бородавками. А оскільки раніше люди не знали про їхнє вірусне походження, приписали появу саме жабам. Насправді, жаби та ропухи виділяють їдку рідину, яка є їхнім пасивним захистом від хижаків. І можливі алергічні реакції у людини при контакті з цією речовиною. Але з бородавками це ніяк не повʼязане.

Посилання: health.nv.ua

Це дійсно так. За даними ООН, в світі 6 мільярдів людей мають мобільний телефон і тільки 4.5 мільярди мають змогу користуватися сучасними туалетами.
Посилання: www.forbes.com

Це фейк. Вперше про те, що страус ховає голову у пісок, написав римський філософ Пліній Старший. У своїх трактатах він описував, що страус частково закопується в землю, коли відчуває небезпеку. Так народився фейк, якому майже 2000 років. Є кілька версій, звідки могло зʼявитися таке уявлення: 1. Страус, коли вишукує рослини для їжі або гастроліти низько опускає голову і може довго залишатися в такому положенні. Якщо рельєф не рівний, здалеку може здатися, що він заховав голову у грунт. 2. Страуси можуть лягати на землю, якщо їх щось непокоїть. 3. У випадку небезпеки вони також можуть опускати голову ближче до грунту, прислухаючись. Якщо ж їх дійсно щось налякало, страуси рятуються втечею. Тим більш, що швидкість у них сягає до 90 км/годину, а ударом ноги вони здатні вбити навіть велику тварину

Цього не було. Про це вже казали, навіть фактчекінговий проєкт “По той бік новин” робив про це допис – нема підтверджень щодо вивозу чорнозему з України. Це – поширений радянський фейк. До того ж, не всі розмиті чорно-білі фотографії з високою зернистістю – історичні :)

Це фейк. Цвілеві гриби і справді можуть утворювати мікотоксини, але випадки такого отруєння можливі при споживанні у їжу пошкоджених цвіллю продуктів, а не при це вдиханні повітря у приміщенні із пліснявою. Також утворення токсинів не залежить від кольору плісняви. Однак пліснява на стінах може викликати алергізацію, загострення астми та при важких імунодефіцитних станах – мікози.
Посилання: link.springer.com

 Правда. Мед справді може містити спори клостридій ботулізму. Для організму небезпеку становить саме ботулотоксин, який виробляють ці клостридії. Через особливості функціонування кишківника у дітей до року клостридії ботулізму можуть виробляти в немовлят цей токсин, спричинюючи ботулізм. У старшому віці такого вже не відбувається.
Посилання: www.cdc.gov

Правильно, це відверта маніпуляція. Це відверта маніпуляція. Наведені дані якраз показують, що вакцина спрацювала. Очікувана картина з таким відсотком вакцинації. І вона показує, що вакцини працюють і дуже добре — треба дивитися не на абсолютні числа, а не відносні, саме через те, що в даному прикладі, переважна більшість людей вакциновані. Розберемося. Уявімо, що в місті X живуть десять тисяч людей, 98% з яких вакциновано проти хвороби Q. Тобто, 9800 людей. З них 75 потрапило у лікарню — це лише 0,77% від загальної кількості людей. Натомість серед населення 10000 людей 2% не вакциновано — це 200 людей. З них 25 потрапляють у лікарню. Відсотково це 12,5%. Тобто, серед вакцинованого населення 0,77% потрапляє у лікарню, серед невакцинованого — 12,5%. Це більше ніж у 16 разів як більше ризик потрапити у лікарню серед невакцинованого населення. Чому загалом треба дивитися на відносні числа, і це не якийсь фокус-покус? Подивіться на структуру питання: кількість вакцинації показана у відсотках, а кількість людей, які потрапили у лікарню — не у відсотках, а в одиницях людей. Для порівняння треба звести до однієї величини. В статистиці таке упередження — "ааа, тільки 25 невакцинованих потрапили у лікарню й аж 75 вакцинованих" з ігноруванням того, а яка кількість загалом вакцинованих до невакцинованих — називається "упередження базового відсотка" і є одною з розповсюджених неформальних логічних хиб. В цьому повідомленні також відсутній аналізу стану людей з вакцинацією та без неї і як проходить одужання в обох групах.
Посилання: thehill.com