Кібербулінг — це булінг із застосуванням цифрових технологій. Важливо вчасно помітити ознаки кібербулінгу та знати, як правильно діяти, щоб підтримати дитину і зупинити онлайн-цькування.

Детальніше розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД).

Хто повідомляє: Олена Гирба, фахівчиня з комунікацій Координаційного центру з надання правничої
допомоги.

Як з поведінки дитини можна зрозуміти, що її можуть цькувати в інтернеті?

В таких випадках дитина:

  • менше спілкується з однокласниками, друзями чи родиною;

  • не хоче відвідувати школу або інші місця, де є однолітки;

  • різко або часто змінюється настрій;

  • стає замкнутим (-ою), безпідставно тривожиться;

  • менше часу перебуває в інтернеті;

  • раптово зник інтерес до улюблених занять чи хобі;

  • нервозність, головний біль, біль у животі або порушення сну.

 

Що робити, якщо ви помітили тривожні симптоми?

  • підтримайте дитину. Вислухайте її та не засуджуйте;

  • збережіть докази. Зробіть скріншоти повідомлень, коментарів або інших матеріалів, які підтверджують факт онлайн цькування;

  • заблокуйте кривдника;

  • повідомте адміністрацію платформи. Поскаржіться та повідомте про булінг у соцмережі;

  • за потреби змініть номер телефону; 

  • створіть безпечний профіль;

  • не обмежуйте доступ до інтернету та не забирайте гаджети;

  • навчіть дитину захищати особисту інформацію. 

Куди звертатися, якщо дитина потрапила в ситуацію, пов’язану з кібербулінгом?

Звертатися слід до:

  • керівника навчального закладу;

  • національної поліції України;

  • служби освітнього омбудсмена; 

  • системи надання безоплатної правничої допомоги — 0 800 213 103.

Діти, які опинилися в ситуації кібербулінгу або стали його свідками, можуть звернутись:

  • до батьків;

  • до вчителя, соціального педагога або практичного психолога;

  • до поліцейського, закріпленого за закладом освіти (за наявності);

  • на Національну гарячу лінію для дітей та молоді — 116-111 або 0 800 500 225.