Кібербулінг — це булінг із застосуванням цифрових технологій. Важливо вчасно помітити ознаки кібербулінгу та знати, як правильно діяти, щоб підтримати дитину і зупинити онлайн-цькування.
Детальніше розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД).
Хто повідомляє: Олена Гирба, фахівчиня з комунікацій Координаційного центру з надання правничої
допомоги.
Як з поведінки дитини можна зрозуміти, що її можуть цькувати в інтернеті?
В таких випадках дитина:
-
менше спілкується з однокласниками, друзями чи родиною;
-
не хоче відвідувати школу або інші місця, де є однолітки;
-
різко або часто змінюється настрій;
-
стає замкнутим (-ою), безпідставно тривожиться;
-
менше часу перебуває в інтернеті;
-
раптово зник інтерес до улюблених занять чи хобі;
-
нервозність, головний біль, біль у животі або порушення сну.
Що робити, якщо ви помітили тривожні симптоми?
-
підтримайте дитину. Вислухайте її та не засуджуйте;
-
збережіть докази. Зробіть скріншоти повідомлень, коментарів або інших матеріалів, які підтверджують факт онлайн цькування;
-
заблокуйте кривдника;
-
повідомте адміністрацію платформи. Поскаржіться та повідомте про булінг у соцмережі;
-
за потреби змініть номер телефону;
-
створіть безпечний профіль;
-
не обмежуйте доступ до інтернету та не забирайте гаджети;
-
навчіть дитину захищати особисту інформацію.
Куди звертатися, якщо дитина потрапила в ситуацію, пов’язану з кібербулінгом?
Звертатися слід до:
-
керівника навчального закладу;
-
національної поліції України;
-
служби освітнього омбудсмена;
-
системи надання безоплатної правничої допомоги — 0 800 213 103.
Діти, які опинилися в ситуації кібербулінгу або стали його свідками, можуть звернутись:
-
до батьків;
-
до вчителя, соціального педагога або практичного психолога;
-
до поліцейського, закріпленого за закладом освіти (за наявності);
-
на Національну гарячу лінію для дітей та молоді — 116-111 або 0 800 500 225.


