Ялина - дерево, що відоме нам з дитинства. У кожного з нас є спогади з дитинства про Новий рік, та про подарунки, які знаходили вранці під святково вбраним деревцем. Виявляється, що традиції вшановувати ялину в цей період року мають досить глибокі та давні корені.
Древні традиції слов’ян
Більшість традицій святкування Нового року, як і багатьох інших свят, прийшла до нас ще з язичництва. День зимового сонцестояння 21 грудня мав для людей сакральне значення. Адже в цей день найкоротший день і найдовша ніч. Вважалося, що після цієї ночі природа відроджується наново - день починає поступово збільшуватися, а темінь ніби відступає.
Свято народження нового сонячного року у слов'ян називалось Коляда, а найкоротший день - Корочун.
Найкоротший день року вважався наймістичнішим, люди вірили, що в цю ніч вільно світом розгулює всяка нечисть. Для захисту від зла та нечисті в домівках розвішували ялинові гілки. В цей час слід особливо обережним бути в своїх бажаннях, мріях та озвученні майбутніх планів, щоб ніхто не підслухав якусь лиху думку чи побажання та не втілив їх у життя.
За давньоукраїнською легендою, богиня смерті Мара (Морена) поставила ялину охороняти вхід до царства мертвих. Саме вона своїми колючими вітами не пускала в світ живих привиди та душі померлих. Ялина – єдине в давньоукраїнській міфології дерево мертвих. Наші предки підстилали ялинові гілки померлим в труну, вистеляли ними дорогу на цвинтар…
Слов’янські племена вважали хвойні дерева злими колючими духами і тому, щоб ті подобрішали, в осінній період (коли добрі духи перетворювалися на хмарки і відлітали в небо), прикрашали колючі дерева в лісах яблуками, горіхами, шматочками хліба. Для того, щоб злі духи подобрішали й нікого не чіпали.
Мороз-воєвода, акварель
В давні часи зима була періодом холоду та часто й голоду. Древніх богів, що викликали сильний мороз та заметіль люди часто задобрювали приносячи їм жертву молоду дівчину. Казка про Діда Мороза та Снігуроньку зовсім не випадкова. Тільки Дід Мороз - це завжди був злий персонаж, своєрідне уособлення бога Смерті. Зі свого величезного мішка він не діставав подарунки. Навпаки, він ховав туди людей. Щоб його задобрити до дерева прив’язували на ніч молоду дівчину. Якщо вона до ранку виживала - значить Морозу не сподобалася і щоб задобрити його, наступної ночі прив’язували іншу.
Мороз
Стародавні традиції інших народів
Кельти вважали, що дерева є прихистком різних божеств і духів. У колючій ялині, на їх думку, жив дух, що потребував кривавих жертв - нутрощів людей та тварин. І цими нутрощами кельти взимку регулярно задовольняли духа, розвішуючи їх на ялинах мов гірлянди. Коли поширення в цих краях набула християнська церква - то криваві жертвоприношення заборонили, внутрішні органи замінили розфарбованими кулями з дерева а кишки - гірляндами з ганчірок та паперу.
У Стародавній Греції це дерево означало вічність живого та надію. Ялина була священним деревом богині полювання Артеміди. Учасники діонісійських походів зазвичай несли в руках ялинові гілки з шишками та гілки плюща.
Один із давньогрецьких міфів розповідає про те, як Кібела, богиня гір, лісів і звірів, перетворила бога Аттіса, який умирав від рани, нанесеної йому кабаном Зевса, на дерево. Під цим деревом вона сиділа і плакала доти, доки Зевс не пообіцяв зробити те дерево вічнозеленою ялиною.
Із розвитком суспільства, люди почали приносити у дар богам хліб та фрукти. На ялинці з'явилися і елементи уявлення давніх людей про світ – сонце, місяць, зірки, хатинки, тварини, які жили поруч із людьми, колоски пшениці, що натякали на прохання до богів мати хороший урожай тощо. Із плином часу святкування і свята переходили із природи у будинки. Разом із ними – і ялинка.
Із Новим роком та Дідом Морозом в давньому Римі пов'язаний і Сатурн - бог землеробства та посівів, точніше, його символ – коса. Ця коса з часом трансформувалася у незмінний атрибут смерті. Насправді ж це символ жнив, підведення підсумку, кінця одного періоду і початку наступного. Та в маловрожайні роки жнець Смерть підкошував людей у найбільш голодний та холодний періоду року, ховав людей у свій мішок.
Ялиновий ліс взимку
У фінів Дід Мороз до цих часів називається "Йоулупуккі", що означає "Козел Йоля-сонцестояння". У скандинавському язичництві 21 грудня було свято жертвоприношення Блот. Обряд полягав у ритуальному поїданні м'яса і хмільного меду. Мед могли замінювати пивом і вином. Блот передбачав принесення жертвоприношення богам (зазвичай, це були їжа та напої), яке виливають поверх кам'яного жертовника (хьорга), на священних пагорбах та інших святилищах.
Отже, далеко не завжди зимові свята асоціювалися із добрими дивами, теплими вогниками, яскравими ялинками, подарунками та сміхом. Але часи змінювалися, релігії залишалися в минулому разом із кривавими жертвами. Хоча одне залишається незмінним – зима залишається часом зміни року, повного оберту сонця, смерті та народження одночасно.
Наразі, Різдво та Новий Рік є одними з найулюбленіших свят у багатьох країнах. І ялинка стала для більшості з них незмінним атрибутом цього свята.
21 цікавий факт про ялину
-
В світі налічують біля 40 видів ялини. Найвищою вважається ялина ситхінська, це дерево сягає 80 м у висоту і 500 см в діаметрі на рівні грудей дорослої людини. За даними 2007 року найвище дерево ялини ситхінської має 96,7 м. Місце знаходження цього дерева зберігають в таємниці, відомо лише що вона зростає на території парку «Prairie Creek Redwoods». На острові Кемпбелл неподалік Нової Зеландії росте ялина ситхінська, яка визнана найсамотнішим деревом світу. На острові немає інших дерев, а найближче дерево росте за 222 км на Оклендських островах.
-
Деревина ялини використовується у виробництві різних музичних інструментів, таких як скрипки, гітари, мандоліни, віолончелі, фортепіано та арфи. Дерево також має застосування в промисловості меблів, човнів і суднових щогл, фанери для літакобудування, виготовлення штучного шовку. Із задерев’янілої смоли виготовляють штучні прикраси.
-
Капітан Кук використовував свіжі пагони ялини для виробництва алкогольного напою, багатого вітаміном С. Споживання цього напою було обов’язкове серед екіпажу під час тривалих подорожей для запобігання цинги (захворювання, викликане дефіцитом вітаміну C).
-
Близько 11% всіх лісів припадає саме на ялинники, або темнохвойні смерекові ліси. Вони відрізняються практично відсутнім підліском, так як ці дерева зазвичай ростуть щільно, так щільно, що сонячне світло землі практично не досягає. Відповідно, трави і чагарники під таким пологом рости не можуть. З цієї ж причини відмирають нижні гілки у ялинок.
-
Через десять-п'ятнадцять років основний корінь ялини відмирає, та його роль на себе бере розгалужена система з безлічі розгалужених поверхневих корінців. Саме тому ялини дуже страждають від сильних вітрів. Поверхнева коренева система не здатна втримати високе та важке дерево. Тому в ялинових лісах дуже часто можна побачити дерева вивернуті з корінням.
-
Коренева система ялини після загибелі дерева, здатна утворювати бруньки відновлення. Тому, часто біля спиляного чи загиблого дерева утворюється цілий ліс молодих дерев-клонів, які ростуть з кореня старого дерева. Найстарішою ялиною на планеті вважається Старий Тікко, який росте в Швеції. Це дерево клон, що росте на корінні ялини, віком понад 9550 років. Вчені визначили його вік з допомогою вуглецевого аналізу. Поруч зі Старим Тікко росте ще кілька ялин-клонів вік яких складає понад 8000 років.
-
У певних умовах ялинка може приймати чагарникову форму, а не деревну. Це називається криволіссям, і виникає воно там, де часті потужні снігопади, сильні вітри і інші екстремальні умови, які змушують дерева балансувати на межі виживання.
-
Основна частка паперу в усьому світі робиться саме з ялини.
-
В ялиновій шишці міститься близько сотні насінин.
-
Природний ареал розповсюдження ялини - це країни виключно Північної півкулі. Наразі, штучних насаджень ялини вже досить багато і в Південній півкулі.
-
Звичай прикрашати ялинку до новорічних свят походить з Німеччини. На Русі цю традицію в 1700 році впровадив Петро І, змінивши дату Нового року з 1 вересня на 1 січня. Цар наказав прикрашати ялиновими гілками домівки та вулиці.
-
Ялина добре росте на бідних поживними речовинами грунтах. Висаджуючи їх на схилах пагорбів, людина запобігає розмиванню ґрунтів. Лісосмуги з хвойних дерев затримують на полях сніг, послаблюють вітри. Широке практичне застосування хвойних призводить до того, що багато видів стали рідкісними і потребують охорони.
-
Ялинка — не лише багате джерело пилку для бджіл, але й пожива для багатьох лісових звірів і пташок. Ялинова хвоя — улюблені ласощі глухарів узимку. Насінням шишок сосни, кедра, модрини та ялиці харчуються майже всі пташки. А кору та гілки хвойних полюбляють копитні тварини та гризуни.
-
Ялинові ліси дивовижним чином впливають на клімат. Взимку в ялиннику тепліше, ніж за його межами, а в літню спеку – прохолодніше.
-
Перші штучні ялинки не призначалися для багаторазового використання, а були створені як відповідь на вирубку лісів. Їх виготовляли з пофарбованого гусячого пір'я у 1880-х роках у Німеччині.
-
В ялиновій хвої вітаміну С міститься в шість разів більше, ніж в лимоні.
-
Волокна в ялинової деревини розташовуються рівномірно, тому музичні інструменти, цілком або частково виконані з ялини, мають дуже чисте звучання.
-
Хвойні ліси – легені планети. 1 гектар ялинового лісу забезпечує річну потребу людини в кисні, дарує понад 2500 тонн вологи. А хвоя виділяє в повітря фітонциди, які знищують хвороботворні мікроби, зокрема збудників дифтерії. У хвойних лісах завжди екологічно чисте повітря.
-
Один гектар хвойного лісу протягом року очищає 18 млн. кубічних метрів повітря, збираючи близько 36 т пилу.
-
Слово «ялинка», в перекладі з давньослов’янської мови, означає «колюча».
-
Хвоїнки ялини живуть на дереві 5-7 років, а самій ялинці, щоб вирости, потрібно не менше 12 років. А щоб маленька ялинка перетворилася на струнке дерево, мусимо чекати 25-30 років, адже за рік вона виростає на 2-5 сантиметрів. Саме в цьому віці дерево дає свої перші шишки. Середній вік ялини – 200-300 років, але в Україні ростуть ялинки-довгожителі, вік яких – 500 років. Висота ялини – 25-30 метрів, а в Карпатах ростуть ялинки висотою 50 метрів.
Ялина Стара Тікко в Швеції
Лікувальні властивості ялини
Здавна всі народності використовували хвою для лікування різних захворювань. Відвари і екстракти хвої, як лікувальні засоби, застосовували ще п’ять тисяч років тому стародавні лікарі. Про лікування хвоєю знали в той час і на Русі, і в Стародавній Греції.
Люди жували всю зиму хвою ялини чи сосни, щоб не хворіти. Більше того, у тих, хто постійно жував хвою, зовсім не було проблем із зубами та яснами.
Багато хвороб можна вилікувати за допомогою лісової красуні ялини. Вона має загальнозміцнюючу, сечогінну, жовчогінну, протимікробну, протицингову, знеболюючу і спазмолітичну дію.
Хвоя ялини багата на аскорбінову кислоту – вітамін C, рівень якого підвищується до максимуму взимку і дещо знижується влітку. Це – унікальне джерело каротину, котрий абсолютно незамінний для попередження онкологічних захворювань. У хвої багато вітаміну E, брак якого призводить до швидкого старіння організму. У нашому організмі бета-каротин перетворюється на вітамін A – дуже важливий мікроелемент, який забезпечує опір організму до інфекцій і нормальний зір.
Хвоя багата фітонцидами. Це такі речовини, які мають здатність знищувати хвороботворні мікроби та грибки, очищають навколишнє повітря від шкідливих хімічних речовин і мікробів, підтримують біологічну стабільність.
Фітонциди за своєю структурою містять ефірні олії – спеціальні суміші з летючих ароматичних сполук. Тому у красуні-ялинки такий незвичайний стійкий аромат.
Якщо у вашому домі живе кіт, то йому дуже захочеться полежати під ялинкою. Більше того, він спробує піднятися на неї по стовбуру. Пояснення просте – тварина лікується, вдихаючи аромат хвойного рослини.
Ялинова олія сприяє усуненню нервозності, перенапруги, підвищує загальний тонус організму, підсилює захисні властивості шкіри. Відвар хвої рослини використовують для лікування гнійних ран, порізів, садин, грибкових захворювань. Настій і відвар шишок ялини застосовують для зміцнення імунної системи, при запальних захворюваннях.
У вигляді ванн хвойний екстракт використовують при функціональних розладах нервової системи, таких як неврастенія, невроз, радикуліт, неврит, перевтома.
Смолу ялини застосовують для приготування мазі проти фурункулів. Хвою ялини найкраще збирати взимку, коли дерева перебувають у сплячці. Робити це слід в лісі подалі від населених пунктів. Не можна зривати верхні молоді пагони з бруньками – рослина може загинути через порушення росту. Хвою слід зберігати в закритих скляних баночках в прохолодному темному місці не більш 2-х років. Вважається, що саме зимова хвоя найкорисніша. У ній набагато більше, ніж у літній хвої, вітамінів і біологічно активних речовин.
Що стосується ефірних олій, тут навпаки – накопичення їх набагато більше влітку і менше взимку.
Для зміцнення імунітету рекомендується щодня з’їдати по 2-3 голочки ялини протягом місяця. Щоб забезпечити собі міцний і спокійний сон, поставте в своїй спальні букет з ялинових лапок.
Відвар з подрібненої хвої ялини проціджують і приймають по половині склянки протягом дня для зміцнення імунної системи і очищення крові від шкідливих домішок.
Настій шишок ялини застосовують як загальнозміцнюючий засіб. Можна залити шишки гарячою водою у співвідношенні 1:10, прокип’ятити 15 хвилин, додати лимон і залишити настоюватися на одну-дві години. Готовий настій проціджують, додають цукор або мед і п’ють по половині склянки один раз на день вранці до прийому їжі.
Ялинове варення: свіжі молоді ялинові шишки варять у цукровому сиропі й використовують при застудах.
Чай з гілочок ялини корисний при захворюваннях серця і судин, для очищення організму, для підвищення імунних сил організму і профілактики різних захворювань. У ялиновий чай можна додавати інші трави: м’яту, верес, листя малини, смородини. Цей чай має потогінну і протизапальну дію, тому рекомендується його вживання при всіх видах простудних захворювань, як протикашлевий і відхаркувальний засіб.
Тонізуюча маска для обличчя. Змішайте до отримання однорідної маси рівні частини (по 50 мл) кефіру або сиру і настою хвої. Цей засіб є антисептиком, має тонізуючу та відбілювальну властивість.
Як розгладити зморшки. Нанесіть тонким рівним шаром на обличчя таку суміш: 20 мл соняшникової олії, 3 столових ложки меду, 2-3 ст. л. подрібненої хвої. Хвилин через 10-15 змийте теплою водою. Такі маски слід робити 1-2 рази на місяць, через деякий час ви побачите омолоджуючий ефект.
В будь якому разі не варто займатися самолікуванням, слід обов’язково проконсультуватися з лікарем.
Ялина в Долинській
Ялинки до Різдва та Нового року
Ялинки для новорічних свят вирощують у спеціальних розсадниках. Але поки ялинка виросте заввишки 1-2 метри, пройде 10-15 років і весь цей час молоді деревця очищають повітря від пилу, газів, виділяють кисень. Наприклад, тільки 1 гектар лісу дає повітря 30 людям на цілий рік.
Тому, для прикраси дому в новорічні свята краще використовувати штучні ялинки, новорічні букети, композиції-ікебани. Хоча відносно штучних ялинок, кажуть, що екологічна користь від них помітна лише за умови їхнього використання не менше 20 років. Адже на утилізацію штучних ялинок ресурсів витрачається набагато більше ніж природних.
На вулицях Долинської ростуть дуже гарні ялини, які збагачують повітря киснем, служать прихистком для білок та багатьох пташок і є справжньою окрасою міста. Вдень, зимової пори, у густих вітах ялини ховаються сови, після нічного полювання на мишей.
Приємно, що всупереч забобонам, про те, що ялину не можна вирощувати біля будинку, на подвір’ях багатьох долинчан ростуть стрункі лісові красуні.
Наші предки прикрашали ялинки в лісі, не зрубуючи їх. Нині, в багатьох містах, де ростуть на вулицях ялини, люди також продовжують ці давні традиції, вкладаючи в них лише новий зміст.
Ялини-красуні в Долинській
