Професія рятувальника часто недооцінена в суспільстві. Нам важко навіть уявити з яких приводів і скільки разів на день доводиться цим мужнім людям виїздити на виклики.
Долинська.City спілкувалася з Володимиром Ковалем та Валентином Бакулєвим, співробітниками ДСНС
У чому суть?
Володимир Коваль розповідає, що він виріс поруч з пожежними машинами у дворі служби ДСНС в Долинській. Адже його батько вже 31 рік працює рятувальником і тривалий час їхня сім’я проживала в службовій квартирі на території частини ДСНС. Питання про вибір професії перед ним не стояло, бо приклад батька та його співслужбовців був завжди в хлопця перед очима.
Пан Валентин згадує, що свою службу розпочав ще в пожежній частині Долинської разом з батьком Володимира: “Просто побачив оголошення про те, що до пожежної частини набирають людей, прочитав вимоги до кандидатів і зрозумів, що я повністю їм відповідаю, тож і вирішив спробувати. Так уже 31 рік на цій службі й не шкодую. Мій син теж тепер працює поруч. Можна сказати, що у нас в Долинській вже зароджуються династії в цій професії й це добре. Адже діти в наших сім’ях змалечку розуміють з якими викликами та ризиками доводиться зустрічатися на роботі, яким вимогам відповідати, вони усвідомлюють на що вони йдуть, вибираючи для себе професію рятувальника”.
Чоловіки розповіли, що найбільш напружені періоди в їхній роботі припадають на осінь і весну, коли люди на приватних садибах та дачах часто підпалюють рештки рослин, або суху траву і не контролюють розповсюдження вогню або сильний вітер роздмухує полум’я і самостійно людина вже не може його приборкати. Не зважаючи на те, що в Україні є закон, який забороняє спалювання рослинних решток, багато людей його порушують. За сухої та вітряної погоди, полум’я стає неконтрольованим. Тільки останнього тижня в один день їм тричі доводилося виїздити до одного й того ж села Суходільського, гасили займання, які були в різних кутках села. “Про пожежу у Варварівці, якось всі знають, - а про те що не менш масштабною була пожежа у Червоному Озері, мабуть, в Долинській ніхто і не чув, - говорить пан Валентин, - Останніми днями бувало таке, що три машини одночасно були на виїздах в різних селах громади. Вільною лишалася лише одна машина і це дуже напружувало, бо раптом би сталися два виклики в різні локації - і нам би довелося робити вибір, що гасити в першу чергу. Останнім часом в деяких селах створені місцеві пожежні команди . І це дуже правильно, нещодавно в Гурівці була пожежа, то завдяки правильним діям місцевої команди вдалося не допустити розповсюдження вогню. Якби їх не було, то за той час, що ми їхали на виклик, втрати були б дуже суттєвими. Наразі цей напрямок розвивається і якщо таких команд в наших громадах буде більше - то це значно зекономить час і втрати від вогню”.
Володимир впевнений, що більшість пожеж стається з недбалості та безвідповідальності людей. Це і необачно викинутий на узбіччя недопалок із-за якого загоряється лісосмуга, невиконання належних заходів протипожежної безпеки біля сільськогосподарських посівів, спалювання рослинних решток, яке взагалі заборонено законом. А ще хлопець говорить, що потрібно підвищувати серед населення культуру сортування та правильної утилізації сміття. В Долинській вже є спеціальні баки в яких окремо збирають скло, пластик, папір тощо. Адже уламки скла чи скляна тара серед сухої трави за сонячної погоди часто стають джерелом займання. Ввігнуте скло здатне сфокусувати сонячні промені так, що їхньої енергії достатньо для самозаймання, так званий “ефект лінзи”. “Буває навіть таке, що причиною займання стає пластикова пляшка наповнена водою, - розповідає Володимир, - теж спрацьовує “ефект лінзи”. Тому дуже важливо, після відпочинку на природі забрати з собою все сміття і розсортувати його по відповідних баках, щоб і на сміттєзвалище не потрапляло скло. Бо самозаймання сміттєзвалищ теж найчастіше стається через нього”.
Валентин Бакулєв із сином
Валентин Бакулєв, зважаючи на свій життєвий та професійний досвід зауважує, що наразі менше людей підпалюють сміття на власних садибах і здебільшого це люди старшого покоління, які мотивують тим, що робили так все своє життя. Люди молодшого віку все частіше влаштовують на своїх подвір’ях компостні купи чи ями, купують садові подрібнювачі, які допомагають переробити рослинні рештки й надалі їх компостувати чи використовувати як мульчу на городі, або просто здають їх як сміття. І на це впливають просвітницькі матеріали та рекомендації, які публікують в інтернеті, в спеціалізованій літературі. Також рятувальники відзначають, що відсоток пожеж, які виникли внаслідок пустощів дітей з вогнем незначний. Це свідчить про результати як інформаційної роботи в школах, так і їхніх батьків.
Чоловік впевнений, що з людьми, які продовжують спалювати рослинні рештки на городах потрібно працювати. Пояснювати їм шкідливість диму, переваги компостування і також про те, що за спалювання їм загрожує чималий штраф. Для цього жителям громади не потрібно бути байдужими і якщо вони бачать, що хтось спалює на городі сміття, то слід звертатися за тел. (066) 976 07 70 до поліціянта громади Миколи Королько. Для початку з порушниками проведуть роз’яснювальну роботу, якщо це не подіє і людина зумисне палитиме сміття повторно - то їй загрожує штраф.
Наразі в країні воєнний час і часто виникають пожежі спричинені падінням уламків ворожих ракет та безпілотників. Якщо це стається далеко від населених пунктів та нормальних доріг - то втрачається багато часу і вогонь встигає захопити значну площу. Гине не лише рослинність, а й багато тварин та птахів, які не в змозі швидко втекти від небезпеки.
Крім гасіння пожеж, рятувальники поспішають на допомогу в будь-якому випадку, коли жителі громади не можуть власними силами надати допомогу: рятують диких тварин та птахів, котів, дітей із замкнених квартир, розчищають дороги від повалених дерев, дістають машини зі снігових заметів. “Буває таке, що по кілька разів за день приїздимо за однією адресою, щоб дістати котика з дерева, - сміється Володимир, - бо в цьому дворі п’ять собак і щоразу, як кіт виходить надвір, вони його заганяють на дерево. Самостійно бідна тварина злізти не може. Але робота мені подобається, я відчуваю що потрібен людям і не уявляю себе в якійсь іншій професії”.
“На нашій роботі нудно не буває, - додає Валентин, - 10 пожеж за зміну - тут не занудьгуєш…”
Рятувальники розповідають, що буває таке, коли люди бояться викликати службу ДСНС, бо переконані в тому, що за такий виклик доведеться платити. Слід пам’ятати, що платити за виїзди рятувальників громадянам не потрібно. Але, якщо виклик хибний - то за це передбачений штраф. Адже такий хибний виклик - це пальне, яке коштує дорого, це час, який рятувальники втрачають і можуть не поїхати туди, де дійсно ця допомога дуже необхідна.
