Долинчанка Марія Муха кілька років тому впала на коліна. “Було дуже боляче, але я подумала, що це пройде. Біль ніби то й пройшла, але періодично мої коліна нагадували про себе. Поки то не було не так критично і я постійно відтягувала похід до лікаря”, - розповідає жінка.
Хто повідомляє: Долинська.City спілкувалася з пані Марією та розповідаємо вам яке враження справило на жінку медичне обслуговування в Польщі.
Від тривалого стояння на ногах - біль ставав нестерпним
З початком повномасштабного вторгнення Марія з дитиною виїхали до Польщі. Там вона влаштувалася на роботу, бо треба ж якось жити в чужій країні.
Працювала на заводі, на технологічній лінії. “А це ж цілісінький день треба вистояти на ногах, - згадує Марія. - І от мої коліна тоді про себе нагадали - я вже фізично не могла витримувати стояння на ногах. Біль був нестерпним. Роботу довелося змінити, але проблема не зникла. Я могла ходити, але навіть хвилина стояння на ногах вже мені давалася взнаки. Терпіла муки під час готування їжі біля плити, миття посуду, стояння в черзі на касі в магазині”.
Оскільки біженці з України в Польщі, як і поляки, мають пільгу від уряду - право на безплатну медичну страхову допомогу, Марія вирішила звернутися до лікаря.
Обстеження в Польщі
“В Польщі це не так просто. Спочатку потрібно потрапити до лікаря першого контакту і взяти направлення до вузькоспеціалізованого лікаря. Візиту до лікаря першого контакту треба чекати тиждень-два. А щоб потрапити до вузького спеціаліста - шість-вісім місяців щонайменше, - ділиться своїм досвідом жінка. - До платного лікаря треба також чекати тиждень і один візит до нього коштує триста злотих (2800 гривень). І я змушена була йти до платного лікаря. Він подивився на мої коліна, сказав, що ланкотка (меніск) розірвана, потрібно зробити МРТ. Безплатного МРТ слід чекати два роки. Звісно, що я не можу стільки чекати. Я ж ще молода жінка, мені потрібно працювати, виховувати дітей”.
За МРТ Марія заплатила 900 злотих (8200 грн), лікар визначив, що потрібно робити операцію. Планову безплатну операцію слід чекати два роки, платна операція вартуватиме 6-8 тисяч злотих і її теж слід чекати щонайменше пів року.
Операція в Долинській
Жінка вирішила повернутися додому в Україну. “21 січня я приїхала в Долинську і вже 22 січня звернулася до нашої лікарні. Маючи на руках результати МРТ, зробленого в польській лікарні, я проходила всі необхідні обстеження та здавала аналізи. Наші лікарі також погодилися з тим, що без оперативного втручання не обійтися, - розповідає Марія. - 31 січня мені зробили операцію. Ніяких черг та захмарних сум. Я вражена тим, наскільки наші медичні працівники виграють перед польськими своїм професійним рівнем та людяним відношенням до хворих”.
“На підставі медичного обстеження та висновків, зроблених в Польщі, моїй доньці робили операцію на колінному суглобі в нашій Долинській лікарні, - розповідає мама Марії Алла Дмитренко. - Всі ж розуміють, що планові операції роблять на підставі медичних обстежень та показань до таких дій. Ортопед-травматолог Вадим Стародубовський спланував хід операції, підготував все необхідне і взявся до роботи. Але ввійшовши всередину суглоба, зрозумів, що картина описана польськими колегами є хибною. Як виявилося, що розірваний меніск знаходився не ззаду, а спереду. У лікаря були лічені секунди на те, щоб змінити хід операції. Секунди клінічно-логічних міркувань та досвід роботи лікаря, який врятував коліно моїй доньці”.
Марія Муха розповідає, що останній раз була в хірургічному відділенні Долинської лікарні років з 20 тому і вона вражена змінами, що сталися тут за цей час.
“Операційна сліпить білим кольором стін, яскравим освітленням та сучасним обладнанням. Лікар Стародубовський дозволив мені спостерігати за ходом операції на спеціальному екрані. І коли він увійшов в суглоб я побачила на екрані рівненькі лінії. В голові промайнула думка, що ж там може бути не так? А коли він зайшов з іншої сторони - то там вже я побачила повний хаос, щось схоже на медузу. Пройшов тиждень після операції, я хоч і на милицях, але вже можу ходити та стояти. До речі, за показаннями польського лікаря, потрібно було оперувати обидва коліна. Наші лікарі визначили, що одне можна вилікувати ін’єкцією. Я безмежно вдячна Вадиму Стародубовському та Сергію Бураку за те, що врятували мої ноги. Низько вклоняюся всьому медичному персоналу хірургічного відділення нашої лікарні за їх уважність, чуйність та людяність до своїх пацієнтів”, - розповіла Марія.
“Я дякую Господу, за те що обставини у доньки склалися так, що вона змушена була повернутися в Долинську і звернутися до нашої лікарні. Низький уклін та щира материнська подяка лікарям, - говорить мама Марії, - за їх високий професіоналізм: клінічно-логічне мислення та оперативність! Будьте благословенні ангели в білих халатах! Довгих і щасливих вам років життя та мирного неба!”
Що було раніше?
Раніше ми повідомляли про Донорський день в Долинській і чим важливе та корисне донорство.
